Галина Курдюмова - Наречена для Демона., Галина Курдюмова

Приміряла весільну сукню подруги і була викрадена демоном ... І що йому потрібно? Всього лише невелика допомога? І він мене відразу відпустить? Але чому тоді мене затягує все далі і далі в вир подій? Чому світ демонів повільно вмирає? Що ховає Зона № 6, Мертва зона? І як мені повернутися додому? Цикл "Наречені мимоволі". Усі історії можна читати окремо! Друга книга циклу: "ЗА ДРАКОНА НЕ ПІДУ!" Обкладинка виконана фотодизайнером Алісою Бальтазар. Model: Danielle Nicole Jeremias

Глава 1. Демон.

Ранок видався на диво приємним. Ніякої палючої спеки, що так виснажувала ​​людство останні два тижні. Легкі кучеряві хмарки мирно бігли по небу, немов стадо баранчиків, а вітерець лоскотав ніздрі. Ніщо навіть не віщувало неприємностей.

Якби ж я нікуди не пішла в цей день!..  Залишилася б насолоджуватися у м'якій постелі, заварила кави, почитала книжку на Літнет. Так ні тобі. Це все Кеті, вона винна. Точніше, ні в чому вона не винна, просто так склалося...  Кеті - моя подруга по універу, єдина і неповторна, так би мовити. І ось, в останніх числах серпня вона зібралася заміж, щоб до початку занять встигнути, нетерпець, бачите. І сьогодні ми з нею повинні вибрати найкращу у світі весільну сукню. Хіба могла я відмовити?

Обійшли ми спочатку пару-трійку салонів, де Кеті виразно крутила носом, а потім таки зважилися зайти в найдорожчий. Ось тут плаття були шикарні! Подруга тільки головою вертіла та ахала у захопленні. Перемірявши кілька запропонованих продавчинею  варіантів, вона зупинилася на чарівній сукні із щільним матовим корсетом і оголеною спинкою. Мереживна спідниця при цьому була легкою, немов хмаринка, струменіла, ніби водоспад, розширюючись від стегон донизу і стелилася по підлозі. Навіть я сказала «Вау!» Елегантно, модно, шалено красиво!

Кеті довго крутилася перед дзеркалами, намагаючись розгледіти себе з усіх боків. Вона, явно, запала на наряд, і навіть зняти його у неї не вистачало сил.

- Кеті, на етикетку подивися, - тихо мовила я подрузі на вухо.

- Та дивилася я, - відмахнулася та. - Ціна космічна, але...  Я ж після цього шедевру не зможу нічого іншого надіти!

- І де ж ти стільки грошей візьмеш?

- Та хай Руслан і платить! - вигукнула Кеті. - Хоче одружитися - доведеться розщедритись!

Наречений подруги, до слова, був початківцем-бізнесменом, не дуже розкрученим. Йому б зараз в бізнес вкладатися, щоб міцно на ноги стати, але, бачу, Кеті розкрутить його зараз в іншу сторону.

- Ксюхо, мила, - зашепотіла подруга, - зрозумій мене, не зможу я тепер в іншій сукні заміж виходити...  Я ж, правда, в ній шикарно виглядаю,  чи не так?

- Правда, - кивнула я, брехати не буду.

- І вона немов на мене шита, ага?

- Ага. Але ціна!..

- Ксюхо, сонечко...  Останній тест...  Давай, ти зараз це плаття приміряєш, а я з боку подивлюся.  Якщо і з боку мені так само сподобається, то яка різниця, скільки воно коштує. Беру!

Справа в тому, що з Кеті ми маємо практично однакові фігури. Хоча зовні зовсім не схожі. Вона - блондинка з рівним довгим волоссям і завжди здивованими блакитними очима, галаслива, балакуча,  обожнює пастельні кольори в одязі та макіяжі. У мене волосся темно-каштанове, очі карі, мені личить темна помада і яскравий макіяж для очей. Я вважаю за краще подумати, а потім сказати, а то і зовсім промовчати. Але фігури у нас дуже схожі, ми навіть частенько обмінюємося одягом, в основному, з ініціативи подруги.

- А нічого, що я твоє плаття одягну, це не погана прикмета?

- По-перше, воно ще не моє. По-друге, думаєш, до тебе його ніхто не приміряв? По-третє, я в прикмети, ти знаєш, взагалі не вірю.

Примірити таке шикарне плаття спокуса була. Та й набридло вже по салонах бігати, нехай вже Кеті зупиниться в своєму виборі, наряд, дійсно, коштує своїх грошей. І я погодилася. Про що пошкодувала тисячу разів згодом. Підібрала розпущене волосся, прихопила крабиками на маківці, щоб не псувало картину. Кеті якраз переодяглась в своє і простягнула мені плаття.

Продавчиня запропонувала допомогу, але я відмовилася, замок на боці дозволяв впоратися самостійно.

З примірочної я вийшла принцесою. Справжньою казковою принцесою, інакше і не сказати. Про це стверджували і дзеркала, і захоплені погляди подруги та продавчині. Аж самій заміж захотілося в такому платті. Тільки нема за кого, дружити - дружу, а почуттів серйозних ніхто поки у мене не викликав.

- Чудово! - вигукнула Кеті, плескаючи в долоні. - А ну, крутнися!

- Хвилинку...  - Продавчиня професійно одним рухом поправила мені волосся і прикріпила  напівпрозору летючу фату. - А? Як?

- Відпад!.. - подруга заворожено дивилася на мене. - Ксюхо, покрутись, я хочу з усіх боків розглянути...

Я крутнулася навколо себе, ніби модель на подіумі, і застигла в красивій позі.

Але захоплені погляди дівчат раптом перетворилися в повні жаху та здивування.

Що? Що трапилося? Спочатку я навіть подумала, що якимось чином порвала або вимазала плаття, але цього не могло бути!

Дивний шум позаду змусив мене повернутися. У ніздрі врізався різкий неприємний запах сірки, а в просторі зародився смерч з чорного диму, він сичав і ріс, поки не вперся нижньою частиною в підлогу, а верхньою - в стелю. А потім розкрився, немов книга, і з пануючої всередині нього темряви з'явилася висока рогата фігура.

- Демон!!! - пискнула Кеті і знепритомніла.

Ще один глухий удар свідчив, що і продавчиня послідувала її прикладу.

А я стояла, немов статуя, не в силах ні слова вимовити, ні поворухнутися, ні свідомість втратити.

Рогатий простягнув до мене руки і жорстко схопив за зап'ястя. Я хотіла крикнути, відштовхнути його, але не могла навіть поворухнутися. А демон потягнув мене на себе, одночасно відступаючи назад, в димовий смерч. Я ледь не впала, але він підхопив мене, притиснув до себе, і смерч зачинився, приховуючи нас в своєму нутрі, закрутився, зашипів. У мене перехопило подих, потемніло в очах, і я запізніло відключилася.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍