Ізабель Азімова - Новий кінець , Ізабель Азімова

20.

"Він спершу доторкнувся до душі, до мого серця, яке здавалось, давно згоріло."

На обличі Деміана я побачила великий спектр емоцій і одразу зрозуміла, що розмова буде нелегка. 

- Ти читала мою книгу,- Деміан зупинив машину і розвернувся на мене, - Але це не те, що ти думаєш. 

- Знав би ти скільки всього я думаю,- фиркнула я. 

- Думаю прийшов час все розповісти,- тяжко видихнув чоловік і провів рукою по своєму волоссю,- Коли померла моя мама, кожен день, протягом якогось часу, мені снилась дівчина з чоловіком. Вони були щасливі, в мене було враження, що це фрагменти чийогось життя. Ці сни повторювались кожного дня, але чомусь я нікому їх не розповідав. Коли я став доросліше, у своїх снах я бачив тільки дівчину. Вона являлась мені у сні кожного дня і іноді це зводило мене з розуму. Я ніколи не зустрічав її в житті і не розумів, як я міг щось подібне бачити у снах,- під час розповіді Деміана, якийсь невидимий пазл в голові складався і я продовжувала його слухати, - У вісімнадцять років, я почав писати книгу, яка будувалась тільки на моїх емоціях після сну, я описував моменти проведені спільно з цією дівчиною у снах, свої відчуття. Коли книга була написана, я звісно нікому її не показував, але одного дня Люк знайшов її і прочитав і після цього вмовив мене піти у видавництво. Я не одразу вирішився на це і тільки, коли минуло три роки, я надіслав книгу видавництву. Неочікувано для мене, її напечатали і продажі почали зростати кожного дня. Коли моєю книгою зацікавились в Америці, я приїжджав сюди і кожного разу мене тягнуло саме в Лос-Анджелес. Я вирішив переїхати і після мого переїзду сюди, одного дня, я зайшов в кав'ярню, навіть не знаю, чому саме в цю і побачив дівчину з моїх снів, дівчину, яка стала основою моєї книги і ти не уявляєш, в якому шоці я тоді був,- розповідаючи це, Деман дивився у вікно і одночасно спокійно і дуже чуттєво передавав свої емоціі. Я і не помітила, як моє серце б'ється з неймовірною швидкістю, - Я знаю, що це звучить, як казка, але це правда...- не встигнув Деміан договорити, як я його перебила. 

- Ти мені теж снився все життя...Тільки я не знала, що це ти, я бачила чоловіка з зеленими очима, але кожного разу, як просиналась, забувала його обличчя. Після того, як ми стали більше часу проводити разом, мої сни змінились. Я стала бачити фрагменти, де ми разом,- я уникнула розповідь про дівчину, яка мені сьогодні наснилась, подумавши, що це не сильно підходить до ситуації, - Я не сильно приділяла цьому увагу в своєму житті, можливо, тому що, ці сни снились не кожен день і я ніколи не запам'ятовувала обличчя,- тяжко видихнувши, я підняла погляд на Деміана і побачила, що його погляд досліджував моє обличчя, намагаючись зрозуміти.

Я не знаю, скільки ми просиділи в тиші, але я все таки мала до нього багато питань і зараз був час їх задати. 

- Я не розумію, чого ти так грубо поводився до мене на початку? - запитала я.

- Якщо чесно, я й сам до кінця не знав, як себе поводити. Ти снилась мені майже все моє життя і от я зустрічаю тебе в житті...Словом, я думав триматись від тебе на відстані. Не знаючи твого життя, я не хотів в нього влізати, але чим частіше ми перетинались, тим більше я хотів бути біля тебе. 

- А Люк? Чому ваші стосунки стали такі напружені?

- Коли Люк прочитав мою книжку, він подумав, що я це придумав, що це просто сюжет для книги. Як я вже казав раніше, в мене не було бажання, щоб хтось знав про сни, тому і не розповів йому. В той день, коли Люк привів мене на пляж, познайомити з тобою, я зрозумів, що він повинен знати правду, тому ввечері після того, як ви розійшлись, я прийшов до нього і все йому розповів. 

- І що було далі? - після мого запитання, на обличчі Деміана з'явився незрозумілий для мене вираз обличчя і старалась прочитати його. 

- Не думаю, що тобі сподобається те, що я скажу далі,- сказав чоловік, а я попросила його продовжити розповідь. 

- Ще зі школи Люк любив сперечатись з друзями на дівчат,- в середині мене щось похолодшало і на підсвідомому рівні, я розуміла, що буде далі,- Коли він переїхав до Лос-Анджелесу, він перестав цим займтись, от тільки до того моменту, як познайомився з тобою. Він посперечався з другом на тебе і, як я дізнався пізніше, на тій вечірці у підвалі щось повинно було бути, але ти пішла і його плани накрились, коли я дізнався про це я його вдарив і між нам відбулась бійка. Того вечору нічого так і не вирішилось, але ми зустрілись потім, через декілька днів, тільки він вже просив пораду, як налагодити стосунки з тобою,- Деміан дивився на мене очима повних співчуття, а я в цей момент ставала все злішою. Я вважала його своїм другом, а він просто...посперечався на мене? Мене радувало єдине, що окрім поцілунку нас з Люком нічого більше не об'єднувало. 

- Як він міг... - почала я, але слова застрягли у горлі. - Як він міг так зі мною вчинити? Я думала, що він справді мені друг.

Деміан тихо зітхнув і взяв мене за руку. 

- Вибач, що я не сказав раніше,- сказав Деміан і ми дивилась один на одного, в цьому моменті було щось чарівне і я була вдячна йому за правду, яку він розповів, яка б вона не була. Він нахилився ближче, і я відчула, як моє серце почало битися швидше. Його рука обережно торкнулася мого обличчя, ніжно провівши пальцями по щоці. В ту мить все, що було між нами – біль, розчарування, підтримка – злилося в одне єдине бажання бути ближче одне до одного.

- Дякую за те, що вислухала, - прошепотів він, і я відчула, як його подих торкається моїх губ.

І ми поцілувалися. Спочатку ніжно, обережно, ніби перевіряючи, чи це дійсно відбувається. Але з кожною секундою поцілунок ставав все палкішим, пристраснішим. Його рука ковзнула по моїй шиї, притискаючи мене ближче, а мої пальці знайшли шлях до його волосся, ніжно переплітаючи пасма між пальцями.

Він нахилився ближче, і я відчула, як моє серце почало битися швидше. Його рука обережно торкнулася мого обличчя, ніжно провівши пальцями по щоці. В ту мить все, що було між нами – біль, розчарування, підтримка – злилося в одне єдине бажання бути ближче одне до одного.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍