Rexana Keys - Заборонені почуття , Rexana Keys

Він наблизився, і я відчула, як всередині мене знову запалюється вогонь. Артем потягнувся до мене, і наші губи зустрілися в легкому, але водночас глибокому поцілунку. Це був поцілунок, який об'єднав у собі всю нашу пристрасть, тривоги і сподівання. Його губи були ніжними, і я відчула, як моє серце починає битися в такт з його. У той момент все інше зникло — залишилися лише ми двоє, і це відчуття єдності.                            

Коли ми віддалилися, я зустріла його погляд, наповнений теплом і розумінням. Я знала, що, незважаючи на всі непорозуміння, між нами є щось особливе. І цей вечір лише підтвердив, що наші почуття стають усе сильніше.                                                                                                                               

 Ми сиділи в машині і говорили про все на світі. Я почувала, як з кожною хвилиною між нами виникає дедалі більше близькості. Артем пообіцяв познайомити мене з його другом, який винен у всіх наших непорозуміннях.                                           

— Я познайомлю тебе з винуватцем, — сказав він, усміхаючись. — Обіцяю, ми розберемося!                  

Я посміхнулася у відповідь.  Повільно  нахилившись  до Артема я пристрасно поцілувала його. Він почав відповідати на мій поцілунок. Він був пристрасним і таким палким. Його руки ніжно блукали моїм тілом і мені це подобалося. Відклавши букет в сторону я перемістилась на коліна до Артема і ми знову сплелися в  такому пристрасному і палкому поцілунку.                                                                                Проте радість мого настрою раптово перервав дзвінок.  Артем нахилився в сторону і взяв телефон в руки.Я роздратувалася і зітхнувши пересіла на сидіння поруч. Артем підняв телефон і відповів.                                              

-Добре , скоро буду.                                                           

— Вибач — сказав він, знову . — Я мушу їхати .          

Я кивнула, відчуваючи, як щось всередині мене стискається. Можливо, я не була готова до розставання, навіть якщо воно триватиме не так і довго .                                                                                   

Після короткої розмови Артем поїхав, а я, повернувшись додому, поставила букет червоних троянд у вазу. Їхній аромат наповнив кімнату, і я подумала, як це чудово — мати когось, хто готовий вибачатися та ділитися своїми переживаннями.                                                                

Після цього я лягла на ліжко, вслухаючись у тишу. Мої думки все ще були про Артема. Лежачи на ліжку, я думала про нього. У мене в голові виникали різні моменти нашого спілкування: його усмішка, м’який голос, який завжди вмів заспокоїти. Я відчувала, як мені пощастило знайти саме ту людину, яка дарує мені справжнє щастя. Це було щось нове і дивовижне, і я хотіла, щоб ці відчуття тривали вічно.                                      

Раптом мій телефон задзвонив, і на екрані з'явилося повідомлення від Артема. Я швидко відкрила його.                                                                                                                                                                     

" Я вже скучив за тобою, не можу дочекатися, коли знову тебе побачу." 

Серце моє затупотіло від радості. Це було саме те, що мені потрібно було почути.                                       

Я відповіла йому, написавши кілька теплих слів, виражаючи свої почуття. Відправивши повідомлення, я закрила очі і відчула, як втома починає даватися взнаки. Мене переповнювали позитивні емоції, і я з усмішкою на вустах занурилася в сон.