Ізабель Азімова - Новий кінець , Ізабель Азімова

2.

"Твої очі вкрали всі мої слова"

Пройшов тиждень і в моєму житті майже нічого не змінилось. Я ходила на лекцїї, проводила іноді час з Нерезою, але в цьому немає нічого нового. Єдине нове в моєму житті - це мій знайомий Люк. Ми дійсно стали бачитись майже кожен день і не тільки в ті дні, коли мали спільні лекцїї. Люк дуже милий і проводити з ним час було мені в задоволення. Зазвичай я не дружила з чоловіками, просто не було такої нагоди, але з Люком я відчувала себе, як з Нерезою. Ми спілкувались про навчання, він розповідав мені про свою родину, що в нього є зведений брат і те, що його близькі живуть у Лондоні. Також Люк любить читати, як і я, але йому більше довподоби наукова фантастика.

Я рада, що в моєму житті з'явився хтось з ким я можу проводити час в університеті і поза ним. Дуже хочу познайомити Люка з Нерезою, але чомусь подруга вже другий раз відмовляється. Можливо це через те, що вона звикла багато часу проводити зі своїм хлопцем - Заком.

Зараз був ще ранок і я збиралась в університет. Очі впали на книгу "Знайди мене", яку я купила тиждень тому, але на жаль часу читати її зовсім не багато. Сподіваюсь сьогодні ввечері я знайду час на читання, бо дві лекцїї в університеті будуть зранку, що дає мені можливість мати вільний вечір. Нереза не ночувала сьогодні в гуртожитку, тому я швидко беру свою сумку та закриваю двері.

Насправді давно час шукати собі квартиру, щоб знімати, але через те, що я все літо була в батьків, я забула за це. Перший рік навчання я прожила в гуртожитку, а от половину другого року жила з хлопцем, але через то, що ми вже не разом я знов повернулась до цієї кімнати, добре, що вона була вільною. Зараз я вже налаштована знімати невелику квартиру, бо маю трохи накоплених грошей і ще знайду роботу. Звісно привілей гуртожутку в тому, що він знаходится напроти університету, але це єдина позитивна річ. Мені подобається жити з Нер, але свій особистий простір завжди буде краще.

Сьогодні в мене лекцїї без Люка, але я побачила повідомлення від нього.

 

"Чув сьогодні на пляжі буде якась вечірка, не хочеш піти? Хочу познайомити тебе з однією людиною."

Відповівши йому, що я звісно прийду, мені стало цікаво з ким друг хоче мене познайомити. Наскільки я знала друзів в нього було не багато, але можливо це хтось ближчий за друга.

 

Я любила життя в Лос-Анджелесі за те, що майже цілий рік було тепло, а пляж став моїм місцем, куди я приходила позбавитись усіх поганих думок, або коли просто мала намір прогулятись. Сьогоднішня вечірка означала, що в мене знову не буде багато часу на читання книги, але можливо я все таки встигну трохи почитати після лекцій.

На уроках протягом дня я старалась приділяти всю свою увагу. Ще на початку першого курсу, я вирішила для себе, що буду ходити на більшість занять і розбирати матеріал одразу, щоб потім це не накопичувалось. Таким чином за три роки в мене майже не було боргів і я здавала все вчасно. Тому дуже важливо в моєму випадку приділяти увагу навчанню саме на початку року.

Пари пройшли доволі швидко і я забігла в кавʼярню за своїм улюблених лате з апельсиновим сиропом та пончиками і побігла в гуртожиток. На годиннику було тільки 14:25 і мала пре достатньо часу на читання. Ця книга прям манила мене до читання, все таки думаю це через слова Лілі з книгарні, що книга стала бестселером.

Зайшовши в кімнату і закрив двері, я помітила, що подруги знову немає. В цьому семестрі Нереза стала більше часу проводити зі своїм хлопцем і майже кожну ніч ночувала в нього. Я дуже рада, що в неї є хтось такий, бо скільки я знаю Нерезу вона досить вибаглива в хлопцях, а Зак перший хто за довгий час привернув її увагу.

Розклавши свою каву і їжу, якщо пончики можна було так назвати, на ліжку, переодягнулась в більш зручний одяг і почала читати.

 

« З самого початку наших стосунків я розумів, що ми не дуже підходим один одному, але триматись на відстані я теж не міг. Бачити її посмішку направлену не на мене, чути її лагідний сміх на жарти іншого - це все було мукою. Десь в глибині себе я чув голос, який казав триматись далі від неї, але не в моєму характері уникати складності.

Ця дівчина не тільки перевернула усе моє життя, вона показала, що таке любити і буде любимим»

 

Вау, це був вражаючий початок і те, що історія написана чоловіком одночасно дивувала і подобалась мені. Я уникала книжок написаних чоловіками, бо як показав досвід, книги написані жінками подобались мені більше, але ця...Ця була неймовірна, і це я можу сказати прочитавши два перших абзаци.

Протягом найближчої години я читала про життя чоловіка, який написав цю книгу. До зустрічі з цією дівчиною він не думав про серйозні стосунки, але не через те, що не хотів, йому не випало нагоди зустріти ту, яка хотіла серйозності. Життя героя було наповнено яскравими моментами, він вчився в університеті, багато подорожував, мав хороших друзів і кожні вихідні проводив в компанїї друзів і дівчат, але як описує чоловік, після зустрічі з героїнею він зрозумів, що таке насправді яскраві моменти в житті.

Поки що в книзі герої не зустрілись і чоловік розповідав про своє життя, але читати це було цікаво, не схоже на нудну біографію. До речі наскільки було моє здивування, коли я дізналась про те, що письменник і головний герой книги навчались в тому самому університеті, що і я,тільки на філологїї англійській, що не дивно для письменника.

 

Перші сторінок 50 прочитались дуже легко і я вирішила відкласти книгу, часу до зустрічі з Люком ще було предостатньо, але чомусь я не хотіла спішити прочитати цю книгу. Я хотіла насолодитись кожною сторінкою і прожити цю історію разом з героями.

В мене з'явилось різке бажання помалювати. Я любила малювати, думаю це не дивно для людини, яка вчиться на архітектурі. Я малювала все, це не було тим,чим я займалась кожен день, просто заняття коли є натхнення і час, і до речі вибір спеціальності ніяк не пов'язаний з любов'ю до малювання.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍