Krait - Посильний. Вільям Тен (переклад), Krait

— Обертальний дистрингулятор? Є. На головному хронодромі. Тільки я не знаю, як він працює. Для цього потрібно мати шостий чи сьомий ступінь відповідальності — з четвертим туди й близько не підпустять.

   Знов невдача! Звичайно, я міг би переконати хлопця притягнути ще пару банок фарби. Але якщо аналіз нічого не дасть і сучасними методами її виготовити не можна, який сенс?

Інша річ — якийсь прилад, щось зовсім нове, що можна не лише продати за великі гроші, а й самому скористатися. Взяти, наприклад, цю штуковину, через яку можна бачити майбутнє, — я б на ній сам мільйонів зробив: передбачав би результати виборів, перші місця на стрибках. Непогано мати таку штуку. Цей обертальний дистрингулятор. Але хлопчисько не може її здобути! Погано!

— А як щодо книжок? Хімія? Фізика? Промислові методи? В тебе є щось таке вдома?

   — Я живу не у хаті. Та навчаюсь не за книгами. Принаймні не фізику із хімією. В нас для цього є гіпнотичне навчання. Ось учора шість годин просидів під гіпнозом — іспити скоро.

Я потихеньку закипав. Цілі мільйони доларів випливають із рук, а я нічого не можу зробити. Хлопець вже додому збирається, все побачив, що хотів (навіть «справжнього живого нувориша-грабіжника»), а тепер додому самовисловлюватися! Повинна бути хоч якась зачіпка…

   - А де твій хронодром? Я маю на увазі, де він тут виходить?

- У Центральному парку. За великим каменем.

   — У Центральному парку, кажеш? Не заперечуєш, якщо я подивлюся, як ти до себе вирушиш?

   Він не заперечував. Ми протопали у західну частину парку, потім звернули на вузьку стежку.

Я відламав від дерева суху гілку та стебнув собі по нозі. Просто необхідно щось вигадати до того, як він змотається до себе. Банка з фарбою вже дуже почала мене дратувати. Вона була взагалі не важка, але якщо це все, що я отримаю з цієї справи?.. А раптом ще й аналіз нічого не дасть?..

   Треба, щоб хлопчисько розповідав, розповідав... Щось та трапиться.

   — А який у вас уряд? Демократія? Монархія?

   Хлопчисько залився радісним сміхом, і я ледве втримався, щоб не дати йому ляпаса. Я тут, майже, свій стан втрачаю, а він бавиться, наче я клоун.

- Демократія! Ви маєте на увазі політичне значення цього слова, так? Це у вас тут різні хворі особи, політичні угруповання... Ми пройшли цю стадію ще до того, як я народився. А останній президент — його нещодавно зібрали — на мою думку, був реверсибілістом. Тож можна сказати, що ми живемо за реверсибілізму. Втім, ще не закінчено.

Дуже вагомо! Відразу все так зрозуміло… Я вже дійшов до такого стану, що ладен був схопитися буквально за будь-яку ідею. А Ернест тим часом розповідав про якісь незрозумілі речі з невимовними назвами, які творять неймовірні справи. Я тихо лаявся про себе.

   — …Отримаю п'ятий ступінь відповідальності. Потім іспити дуже важкі. Навіть тенденсор не завжди допомагає.

Я здригнувся.

   - Що це за тенденсор? Що він робить?

   - Аналізує тенденції. Тенденції та ситуації у розвитку. Насправді, це статистичний аналізатор, портативний і дуже зручний. Але примітивний. Я з нього дізнаюся питання, які будуть на іспиті. У вас такого нема. У вас, як я пам'ятаю, у шкільному вихованні існує безліч забобонів і вважається, що молодь не повинна передбачати питання, які ставить постійна зміна навколишнього світу чи просто особиста цікавість їхніх інструкторів. Прийшли!

   Поруч, на вершині невисокого пагорба, проглядали з-за дерев сірі безформні уламки скель, та я навіть на відстані помітив слабке блакитне світіння за найбільшим каменем.

Ернест зіскочив зі стежки та став підніматися на пагорб. Я кинувся за ним. Часу залишалося обмаль. Цей тенденсор… Можливо, він мені й потрібен!

   — Послухай, Ернесте, — спитав я, наздогнавши його біля великого каменю, — а як твій тенденсор працює?

   - О, все дуже просто. Вводиш у нього факти - у нього звичайна клавіатура, — а він їх аналізує та видає найбільш можливий результат чи передбачає тенденцію розвитку подій. Ще в нього вбудоване джерело живлення… Ну гаразд, містере Блін, до побачення!

   Хлопчик рушив до блакитного туману там, де він був найбільш щільним. Я обхопив його рукою і смикнув до себе.

   — Знову ви скингуєте! — заверещав хлопчик.

— Вибач, малюку. Востаннє. Що ти скажеш, якщо я тобі покажу справді велику аферу? Хочеш побачити наостанок, як я прибираю до рук міжнародну корпорацію? Я цю махінацію вже давно задумав, це буде велика гра на підвищення. Уолл-стріт нічого не підозрює, тому що в мене своя людина на біржі у Чикаго. Я пришвидшу цю справу, сьогодні займуся спеціально, щоб ти побачив, як працює справжній нувориш-грабіжник. Тільки ось з твоїм тенденсором я просуну цю справу напевно набагато швидше.

Оце було б видовище! Сотні банків прогорають, я «заганяю у кут» виробництво каучуку, золотий стандарт падає, дрібні вкладники «жебріють»! Все сам побачиш, на власні очі! А якщо притягнеш мені тенденсор, я навіть дозволю тобі керувати накопиченням капіталу!

Очі у хлопця заблищали, як новенькі десятицентовики.

   - Отакої! Оце чудово! Годі й думати! Самому брати участь у такій фінансовій битві! Але ж ризиковано… Якщо Цензор-Хранитель підіб'є підсумки й дізнається, що я був відсутній так довго. Або моя наставниця зловить мене під час незаконного використання хронодрому…

Але ж я вам казав, що свою справу знаю. Що-що, а людей переконувати я вмію.

   — Ну як хочеш. - Я відвернувся й затоптав цигарку. — Я лише хотів дати тобі шанс, бо ти такий чудовий хлопець, розсудливий. Думав, що ти далеко підеш. Але в нас, нуворишів-грабіжників, теж, розумієш, є своя гордість. Не кожному посланцю я довірив би таку важливу справу, як накопичення капіталу.

Я вдав, ніби йду.

   - Ой, містере Блін, - хлопчик забіг уперед мене, - я дуже ціную вашу пропозицію. Тільки ось ризиковано. Але ... "небезпека - це дихання життя для вас", так? Гаразд, я принесу тенденсор. Та ми разом розтрощимо ринок. Тільки ви без мене не починайте.