Ізабель Азімова - Новий кінець , Ізабель Азімова

16.

"У сяйві очей я спостерігала вагання, своїм мовчанням ви нищили храми"

Пройшло декілька днів від нашого моменту з Деміаном, і за цей час від нього жодного повідомлення і натяку на те, що йому не все одно. Це мене ображало, я думала ми двоє прийшли до якогось перемирʼя між нами і, можливо, навіть до чогось більшого. Мені не варто було бути з ним такою наївною і мене дратувала його поведінка. Зате була єдина хороша новина, я говорила з Лілі і вона дала мені два вихідних, а це означало, що я їду в Лондон! Лондон - прекрасна можливість, щоб розслабитись і забути про своє життя тут, хоч і на декілька днів. Я збирала невеликий рюкзак із самими необхідними речами і була в передчутті поїздки. Наш виліт був завтра рано вранці, а це означало, що сьогодні я навряд чи посплю нормально.

Як виявилось ми летимо не самі, з нами буде, ще знайомі Тіма, але, я думаю, це не погана можливість познайомитись з кимось новим. Ми з Нерезою вже розпланували ці чотири дні, які проведемо в Лондоні і була рада, що нарешті проведу час зі своєю найкращою подругою. Неочікувано, я почула дзвінок на телефоні, під час, коли збирала свою косметичку в дорогу. Це була Нереза. 

- Ейло, в мене є новина,- якось не дуже весело сказала подруга. 

- Не лякай, яка саме?- оберено запитала я і злякалась, що наша поїздка в Лондон може відмінитись.

-  Пам'ятаєш, я казала, що з Тімом будуть його знайомі, які з Лондону? - запитала подруга, а я пробурчала щось схоже на "так", в цей час запихуючи косметичку у рюкзак,- Так от, я дізналась, що партнер Тіма з яким він вже давно працює - Деміан, - дуже швидко сказала Нереза. 

- Що!?- ледь вимовила. Я була настільки в шоці, що ледь могла щось сказати. Наскільки я знала, Тім працював в якомусь видавництві, а це означало. що Деміан теж. І чого це він їде з нами? Мені треба було заспокоїтись, бо це Тім мене запросив поїхати з ними і, можливо, суть поїздки заключалась в його роботі. 

- Не думаю, що це дуже погано...ми зможемо гуляти окремо від них, в них сто відсотків свої якісь плани, - я чула по голосу Нерези, що вона старається мене втішити. 

- Я думаю, що впораюсь, просто буду робити вигляд, що його не існує,- тон мого голосу став спокійнішим і я старалась дивитись на ситуацію з іншого боку. Мені не обов'язково бачитись з Деміаном і якщо зараз він був байдужий до мене, після усіх гарних слів, що сказав, то він, тим паче, не буде зацікавлений в мені у Лондоні.

- От і правильно! Тоді до зустрічі завтра вранці, ми заїдемо за тобою, як і домовлялись,- сказала Нереза і закінчила дзвінок. 

Я поклала телефон на стіл і видихнула, намагаючись заспокоїтись. Весь цей час я відчувала, як напруга зростає всередині мене. Думки про Деміана не давали спокою і я думала, що поїздка в Лондон відволіче мене від думок про нього, але як, якщо він буде поруч? В трохи нервовому стані і з мільйоном думок в голові, я продовжила збирати речі я готуватись до поїздки. 

....

Цілу ніч я майже не спала, бо завжди перед такими подіями, я не могла заснути. О третій ранку, я почала збиратись і чекати на Нерезу з Тімом. Коли, я отримала повідомлення, що вона вже біля мого дому, я почала закривати двері і спускатись. Спустившись на вулицю, я побачила, що сонце тільки вийшло і на дворі було дуже спокійно і безлюдно. Я помітила, середнього розміру джип Тіма і побачила їх з Нерезою на передніх місцях. Посміхнувшись, я швидко підійшла до машини і відкрила задні двері, але коли я побачила Деміана, трохи налякалась. Не очікувала, що побачу його прям зараз. Коли залізла в машину і поклала рюказак біля себе, осмілилась подивитись на Деміана, який комусь писав в своєму телефоні. 

- Привітик, як ти? - обернулась до мене Нереза і трохи співчутливо глянула на мене і Деміана. 

- Все нормально, дякую, що заїхали за мною, - посміхнулась я і помітила, що ми від'їхали ід мого будинку. 

- Нема проблем, - сказала Нереза і між нами всіма повисла наптруга, Тім був за кермом, а Деміан взагалі нічого не сказав. Придурок! Помітивши це, подруга знову повернулась до мене і сказала, - До речі, я вже знайшла клуб, в який ми підемо ввечері, - підморгнула мені подруга, а я вигнула брів, бо не пам'ятаю, щоб ми домовлялись на похід у клуб. 

- В клуб?! - разом вигукнули Тім і Деміан. Ого, Деміан вирішив подати ознаки, що він живий. 

- Точно, я навіть взяла ту сукню про яку ми з тобою розмовляи, - сказала я, а очі Нерези запалали вогниками від нашого з нею шоу. 

- Та темно синя з відкритою спиною і глибоким декольте? - запитала подруга, а стримувала себе, щоб не почати хіхікати, бо такої сукні, в мене точно не було. 

- Ага, її ще треба носити без нижної білизни, - відповіла я, а Тім, що пив воду, поперхнувся. Деміан в цей час не зводив з мене погляду і коли я подивилась на нього, його щелепа була зжата. 

- Нер, але я не думаю, що вам варто йти без нас, - спокійно сказав Тім.

- А як же ваші справи? - запитала Нереза. 

 - Ввечері ми будемо вільні, - сказав вже Деміан. 

- Невже ти виріш заговорити?- моє обличчя повернулось в сторону чоловіка, після мого запитання, на яке він просто хмикнув і нічого не відповів. Схоже, ми повернулись на сам початок нашого знайомства. Але не встигла я помітити, як він приблизився до мене і сказав на вухо: 

- Просто хочу побачити тебе в цій сукні,- після сказаного, чоловік повернувся на своє місце і я була рада, що Тім з Нерезою, не помітили цього.

Весь час, що ми їхали до аеропорту, в машині стояла тиша і ніхто не підіймав більше тему клубу. Коли, ми нарешті доїхали, виявилось, що більше ніхто з партнерів Тіма не погодився полетіти з ним і я  розуміла, що наша невелика поїздка пройде вчетерьох. 

Пройшовши перевірку в аеропорті, ми сиділи в літаку і очікували на відправлення. Мені повезло, що я сиділа з Нерезою, хоч і казала їй, що нічого не трапитсья, якщо я проведу десятигодинний переліт з Деміаном. Але подруга сказала, що нехай з ним сидить Тім, бо все таки це його друг.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍