Лаванда Різ - Без тебе ніяк, Лаванда Різ

На що Еджей тільки важко зітхнув:

- А як же наші плани? Ми збиралися провести наше перше Різдво разом і пообідати з моєю матір'ю. Це занадто егоїстично з мого боку, так?

- Джею, - застогнала Єва. - Не роби мені боляче, Джею. Але ж усі  інші дні ми проводимо з тобою разом. А сина я не бачила майже три з половиною роки! Це Різдво моє по праву, я повернула собі свою дитину!

- Ні, Єво! Це Адам дозволяє тобі з ним грати, але не більше! - розсердився Еджей. - Як тільки ти надала йому можливість ставити умови - ти втратила шанс його перемогти!

- Але від самого початку в мої плани і не входило знищувати Пірса , - вже більш жорсткіше відповіла дівчина, замикаючись в собі. - Мені просто був  потрібен мій син, якому в свою чергу буде потрібен його батько. Так вже склалося, що саме Пірс навічно вписався в моє безталанне життя! На добраніч!

 Рівно о сьомій Єва вже злазила зі свого байка біля будинку Пірса.

- Мотоцикл, - зневажливо промовив він, з'являючись на ґанку, поголений при костюмі, з вже звичним байдужим виразом обличчя.

- Зате він не застряє у заторах, - заперечила Єва. - А якщо ти натякаєш на те, що на ньому я дуже помітна, то при бажанні все одно можна з'ясувати, хто навідується до маєтку Адама Пірса, навіть якщо цей хтось буде заїжджати в твій гараж на бронетранспортері. Нік ще не прокинувся?

Адам потер двома пальцями перенісся, так нібито у нього боліла голова:

- Ще ні. Але скоро він побіжить перевіряти чи приходив Санта. Дуже добре, що ти тут. У мене виникла невідкладна справа, яку я повинен улагодити особисто. З вами в будинку будуть знаходитися моя економка і няня Ніка. Якщо виникнуть питання - звертайся до них. А я постараюся повернутися після обіду. 

- Ти можеш не поспішати , - не втрималася Єва. - Ці жінки знають, що я мати Ніка?

- Мені довелося їм сказати. ... А також провести з ними інструктаж з приводу «що буде, якщо раптом захочеться тріпатися». А тобі вистачило часу втішити Еджея?

- Тебе так цікавить моє особисте життя? – чи то з обуренням, чи то з подивом вирвалося у Єви.

- Шкода, що я зараз поспішаю, а то ми б з тобою мило побалакали на цю тему, - в його тоні чувся сарказм , хоча очі як і раніше різали льодом. – Побачимося, Єво!

Економка якщо і була, то не показувалася їй на очі. З нянею, жінкою в роках, Єва зіткнулася прямо біля спальні Ніка.

- Доброго ранку, мене звуть Дона. Містер Пірс повідомив мені, що сьогоднішній день з малюком будете саме ви. Хотіла уточнити, чи впораєтеся ви з ранковим туалетом дитини?

- Тому що містер Пірс сказав вам, що в мене мало досвіду? - відповіла Єва питанням на питання. - Гадаю, в цьому немає нічого складного, - і не звернувши уваги на стиснуті губи няні, Єва штовхнула двері до кімнати сина.

- Мамуню! - заверещав той, радісно схопившись, стрибаючи на ліжку.

- Доброго ранку, сонечко, - промуркотала Єва і весь інший світ втратив для неї будь-який сенс.

- Давай же скоріше! Ти вже була у вітальні? - із захопленням, Нік спритно вискочив з кімнати, помчавши у напрямку сходів, так, що Єва насилу наздогнала його біля ялинки, встигнувши при цьому подумати, як за ним бігає бідна літня няня.

Підлога біля ялинки, звичайно ж, була завалена подарунками різних розмірів, в яскравих кольорових упаковках. Єву це не здивувало, швидше за все засмутило, вона все одно була переконана, що Адам занадто балує їхнього  сина асортиментом іграшок, тим самим викривляючи поняття дитини про реальне життя, про вартість речей. Але на цей раз Адам Пірс зайшов далі - він її приємно здивував, навіть збентежив, якщо бути точніше. Коробки і коробочки були підписані, хоча Єва гадала , що вся ця купа призначена лише для малюка, але розбираючи їх з Ніком, вони наткнулися на подарунки для Адама, а так само для неї.

- Санта нікого не забув, - задоволено зітхну Нік, риючись в своїх подарунках. - Чого ж ти чекаєш, мамо? Відкривай! А татові ми віднесемо до його кабінету, він повернеться і зрадіє.

- Авжеж, просто в танок піде, - не втрималася вона від іронії.

Єва обережно відкрила першу коробку - там виявилася дуже дорога фотокамера і записка.

 «Тепер ти можеш робити знімки свого сина, скільки і коли захочеш»

У наступній коробці був цілий набір - вишукана нічна сорочка, шовковий халат поверх неї і кімнатне взуття до них. І теж записка.

 «Про всяк випадок, раптом зберешся в гості з ночівлею. У гостьовій кімнаті є спеціально для тебе порожня гардеробна»

Третій подарунок був скоріше жартом - мініатюрне ліжко.

 «У твою колекцію. Упевнений, після зоряної реклами у тебе їх вже не один десяток »

І як би це її не насторожувало - своїми подарунками Адам змусив її посміхнутися.

Вдень, під час читання казок, Нік заснув, і Єва спустилася вниз в пошуках Адама. Щось турбувало її, якесь незрозуміле передчуття, що стосувалося сина .

- Ось ти де, - вона без запрошення ковзнула до домашнього кабінету. Адам сидів за столом весь обкладений паперами.