Лаванда Різ - Без тебе ніяк, Лаванда Різ

Розділ 11

Поставлений на безшумний режим телефон дзвонив і дзвонив, поки Адам, розрахувавши, що межа напруження вже достатня, не взяв слухавки.

- Єво, господи, ну спасибі, що нарешті взяла слухавку! - у відчаї прокричав Еджей, - Я тут з розуму сходжу! Хвилююся і лізу на стіни! Тобі що так важко мені передзвонити?!

- Єва вже спить, - зі спокійною холодністю удава виголосив Адам. - Мені їй щось переказати? Завтра вранці?

- З ким я розмовляю? - голос на іншому кінці моментально став недружнім.

- Ви знаєте, містер Тарік, з ким саме ви зараз розмовляєте.

- Я хочу почути мою дівчину! Якщо вона спить - розбудіть!

- Ось тепер я сумніваюся, чи не переплутали ви номер, тому що вашого тут нічого немає, - знущально промовив Адам, відключаючи телефон.

Але, тим не менш, він знову піднявся до дитячої, обережно торкнувшись Єви за плече, заздалегідь приклавши палець до губ, щоб вона спросоння не розбудила дитину.

- Тобі безперестанку телефонують, - недбало простягнув він їй телефон, виходячи з нею з кімнати.

- О господи, я задрімала , - застогнала Єва, розтираючи сонне обличчя. - Бідний Еджей! Котра зараз година? ... Дідько! Початок першої?! - сполошившись, вона одразу набрала коханого.

- Слухаю, - вже стримано відгукнувся Еджей.

- Милий, пробач мені, я не передзвонила. Так вийшло. Я спілкувалася з сином і загубилася у часі і у просторі. Ти ж розумієш, правда ?

- Єво, приїжджай додому, - тільки й промовив Еджей.

- Мабуть, замовлю таксі, - пробурмотіла дівчина, покосившись на Адама, який не зрушив з місця. - Але я пообіцяла Ніку, що завтра я ще побуду із ним. Ти ж дозволиш мені приїхати?

- Ти можеш вчинити простіше - залишайся на ніч і тоді тобі не доведеться повертатися – спустошено промовив Адам, стежачи за нею поглядом.

- Але я не можу вчинити так з Еджеєм. ... У скільки прокидається Нік?

- О сьомій.

- Тоді до завтра. ... Вірніше вже сьогодні, - наодинці з ним, без маленького сина, який згладжував усі кути, Адам змушував її відчувати незатишну і виснажливу напругу, але вона все ж затрималася, намагаючись зрозуміти, що значить такий його дивний погляд. Це вже не були порожні холодні очі - вони щось висловлювали. І Єва запитала його прямо, щоб не ламати собі голову ще й над цим:

- Чому ти так на мене дивишся?

- Не важливо, - презирливо скривився він. - Ти здається поспішала, - і Адам перший спустився вниз, зникнувши в одній з кімнат свого маєтку.

Єва поверталася додому до Еджея з двояким почуттям, але однозначно переповнена емоціями.

Еджей чекав її. Похмурий, скуйовджений.

- Пробач, - прошепотіла вона з порогу. - Я люблю тебе, - Єва опустилася перед ним на підлогу, обіймаючи його за коліна. - У мене сьогодні був приголомшливий день - я нарешті пригорнула до себе свого хлопчика, Джею. Це почуття навіть неможливо передати словами! Я одночасно плакала і сміялася, немов перероджуючись заново. Він такий чудовий малюк, такий тямущий ...

- А що його татусь хижак? - з ревнивими нотками в голосі промовив Еджей.

- Спостерігав. ... У чому справа, Джею, ти що ревнуєш?

- Мені все це не подобається, Єво! Ні, те що ти побачилася з сином - це чудово і я радий за тебе. Мене напружує поза Пірса. Його тон. Які він поставив тобі умови?

- Ніяких судових позовів і рот на замку.

- І все? - підозріло примружився Еджей.

- Усе. Я бачуся з дитиною два дні на тиждень, і можливо з часом Адам перегляне мої батьківські права, - стримано відповіла Єва, навіть не думаючи розповідати коханому хлопцеві про поцілунок в будинку Пірса.

- Ти можеш забирати сина до себе на ці дні?

- Ні. Адам уточнив, що я можу проводити час з Ніком тільки на його території і під його наглядом, - Єва скривилася, вже передбачаючи реакцію Еджея.

- Ну, звичайно! - вигукнув він. - Єво, невже ти не бачиш суті?!

- Еджею, я знаю, що тебе турбує, - присівши поруч, Єва стала ніжно цілувати його обличчя. - Але нічого на світі не змусить мене розлучитися з тобою, навіть мій син. Ти так само дорогий для моєї душі, і я не уявляю свого життя без тебе. Тому навіть якщо Адаму Пірсу прийде в голову пограти в родину - у нього нічого не вийде. Він байдужий мені у всіх сенсах, він не зможе мене примусити ні шантажем, ні обіцянками, ні силою. Тут ти можеш бути впевнений - я твоя.

- Я все одно не можу позбутися від якогось підсвідомого страху, - похитав головою Еджей. - Ця акула не програвала жодної угоди, в бізнес колах вже складають прислів'я, що стосуються Пірса. «Якщо Адам Пірс мітить територію, значить, днями він вже купив твою душу».

- У діловій сфері так, Пірс діє жорстко, як професійний снайпер, але ... наша з ним ситуація все ж таки стосується його особистого життя. І в домашній атмосфері Адам ... - Єва забарилася. – Він … інший. Хоч в це складно повірити. Давай не обговорюватимемо те, чого немає, і ніколи не буде. Жахливо хочу спати, - вона придушила позіхання. - Мені завтра потрібно встати раніше, я знову збираюся до сина.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍