Igor Shnayder - Котик-лицар Мур Пригоди у Казковому Звіриному Світі, Igor Shnayder

— Ко-ко… на жаль, маємо те, що маємо. 

— Досить балачок! Зосередьтесь на змаганнях, — урізав Мо. Він ніколи не любив довгих і філософських розмов — більше полюбляв дію. 

— Мо, тільки цього разу не знось трибуну, будь ласка, ко! — підмітив Кукаріо з усмішкою. Він ніколи не втрачав нагоди пожартувати з друга. 

— Там хтось тоді був у червоному… я трохи відволікся, — бурмотів Мо, трохи ніяковіючи. 

— Оце я стільки пропустив! — вигукнув Мур. Він лише  уявляв, як це виглядало на минулому турнірі, коли велетень Мо завалив цілу трибуну. Добре, що тоді ніхто не постраждав. 

— Мені навіть нагороду тоді вручили — “Гроза трибун”, — сказав Мо з гордістю.

Почалися поєдинки один на один. Кожна пара суперників билася три раунди, а судді підраховували очки за влучання в різні частини обладунку. Кожна перемога давала лицарю бали, і він підіймався вгору турнірної таблиці. Кожен бій складається з трьох раундів. За перемогу в усіх трьох раундах  лицар отримував три очки. Якщо перемагав у двох раундах — два очки. Якщо програвав два раунди — одне. А за поразку в усіх — нічого. Завтра шістнадцять лицарів з верхівки таблиці будуть змагатися за звання чемпіона турніру. А ті, хто не пройде до фіналу, братимуть участь у групових поединках та перетягуванні каната. На третій день відбудеться великий командний бій: команда чемпіона турніру проти команди лицаря, який посяде друге місце. І велика честь — для чемпіону турніру здобути ще й  перемогу в командному змаганні. 

Мур здобув свої перші дві перемоги та заробив п’ять очок. На сьогодні в нього залишилося ще вісім можливостей вийти на двобій. Якщо лицар відмовляється від бою — він не отримує жодного очка. Його опонент отримує два очки за витрачений час і зберігає право на поєдинок у тому разі, якщо жоден з інших лицарів одразу не погодиться вийти на бій. 

Мур саме прийшов подивитися бій свого друга Кукаріо. Той, як завжди, був радісним і бадьорим. Побачивши Мура, він здійняв крило на знак привітання. Кіт відповів йому тим самим. 

— Успіху, друже! 

На ристалище вийшов суперник Кукаріо — статний лицар у неймовірно гарно викуваних чорних латах. Він вшанував Кукаріо — схилив голову на знак шани й приготувався до бою. Але півень раптово поник і не поспішав зайняти бойову стійку. Навпаки — покликав зброєносця й почав щось йому казати. 

— Що відбувається, Мо? Чому він не готується до бою?

— Ти знаєш, хто в чорних латах? — здивовано запитав Мо, поглянувши на Мура.

— Лицар? Мені байдуже, хто це. Якщо він вийшов на бій — значить, готовий змагатися на турнірі. 

— Це молодий герцог Найт — син герцога Ді Ноче, правої руки королеви Феннек. Він дуже небезпечний. На минулому турнірі Ді Ноче заточив свій пантерійський кіготь на того, хто вийшов проти Найта. Йому байдуже, чи виграє син, аби тільки тому не нашкодили під час турніру. Це — все, що його справді хвилює. Звісно, заборонити синові виступати він не може — тому й обирає такі методи. Відтоді ніхто не хоче мати справу з молодим герцогом. Ти геть нічого не знаєш про те, що відбувається при дворі й на турнірах.

— Та й не дуже хочу. Я тут заради турніру, змагань і духу лицарства. І що ж робитиме Кукаріо?

— Відмовитися від бою — а що ж іще? Сьогодні так зробить кожен.

— Але ж молодий герцог у цьому не винен. Він такий самий лицар, як і ми… - промовив Мур.

І справді — зброєносець побіг від Кукаріо до суддів, швидко про щось із ними поговорив і повернувся назад. Герольд турніру оголосив про відмову Кукаріо від бою. Глядачі на трибунах були невдоволені й шуміли. 

Мур підбіг до Кукаріо.

— Чому, друже? Ти ж втрачаєш очки! А інший лицар отримає їх, навіть не вступивши в бій. 

— Ко, ти розумієш, хто це, мій вусатий друже, ко-ко… — Кукаріо обернувся й подивився на герцога Найта, який розчаровано дивився на них, опустивши меч і щит. — З герцогом небезпечно битися, ко, бо його батькові байдуже до духу лицарства й традицій. На жаль, мій вусачу, ко-ко. 

Кукаріо легенько плеснув Мура крилом по плечу й пішов відпочити перед наступним поєдинком.

— Тоді я вийду на бій. Мені байдуже, хто його батько. Він лицар, я — лицар. Ми прийшли на турнір — і нехай бій покаже, хто з нас вправніший! — Мур надягнув шолом, узяв щит і витягнув меч. 

— Лицар Кукаріо відмовляється від бою з лицарем у чорних латах! — виголосив Герольд, не помітивши, що Мур уже переліз через огорожу на ристалище й прямує до Найта. 

Глядачі на трибунах радісно зашуміли й закричали, підтримуючи лицарів. Найт, який уже вирішив, що бою не буде, — не вірив своїм очам. Швидко надягнувши шолом, він узяв меч і щит у зброєносця та вийшов назустріч Муру. 

— А все ж — бій таки буде! — нарешті виголосив Герольд. — Лицар Мур вирішив не залишити чорного лицаря без поєдинку! 

Найт бився добре, вміло й технічно. Але нестача досвіду в справжніх бояв — поза тренувальними майданчиками й лише з лицарями — дала про себе знати вже за кілька хвилин. Мур наніс кілька точних ударів, потім перейшов в оборону, а під кінець раунду завдав серію влучних ударів мечем по обладункам Найта. Перший раунд залишився за Муром. У другому раунді Найт трохи призвичаївся до суперника й кілька разів знайшов лазівки в обороні Мура. Здобувши очки, він швидко перейшов у неймовірно глуху оборону, не давши Муру зробити більше жодного влучного удару по ньому до кінця раунду. Так Найт здобув другий раунд. У третьому раунді Мур змінив тактику: почав застосовувати обманні рухи та швидкі, мінливі удари. Це збило Найта з пантелику — він пропустив кілька ударів. А потім несподівано Мур дуже легко — й  ніби без причини — пропустив кілька ударів. Лицарі зійшлися впритул, і Найт промовив крізь шолом: