Степан Босий - Котик і песик, Степан Босий

Одного разу йшов собі котик по місту. І тут він побачив дуже гарного песика. Він не думаючи підбіг до песика і запропонував йому дружити. Песик погодився.

І вони стали нерозлучними друзями. Вони весь час бавились, гуляли по містечку і спілкувались.

Одного разу песик і котик пішли на місцевий футбол, і насолоджувались грою футбольних команд.

 А ще мандрували в села за містом, і були разом вони друзями і нерозлучними. І все в них було спільним, і не мали ніяких секретів один від одного.

Одного разу песик і котик замандрували в ліс за містечком , і там напав на них вовк. Та двоє друзів не злякались ,і разом відбили атаку вовка, песик гавкав, а котик мявчав, і вовк перелякалася, розвернувся і почав втікати.

Отак після перемоги над вовком, стали двоє друзів ще ближчі, і їх дружба ще міцнішою.

Отак гуляючу по місту котик і песик шукали поживу. Вони дуже зголодніли і не знали навіть, що їм робити. Тоді вони вирішили звернутись по смачну поживу до людей , що мешкали в їхньому місті . І от підійшовши до людей, які були неподалік, песик і котик показали що голодні, і люди одразу забрали їх до себе , песика в один дім ,а котика по сусідству  в інший дім.

Люди були дуже добрі до них, дали їм і кісточки, і корм. Але двоє друзів не були разом. Їх розділила спокуса смачної поживи. Вони тепер окремо живуть в людських оселях по сусідству, і дивляться часом один на одного через паркан,  і згадують, як разом гуляли, мандрували, і налякали вовка.

І от одного разу песик і котик не витримали так жити ,одною якоюсь  першокласною поживою, взяли і пішли з людських осель, і знов почали дружити, гуляти по містечку, можливо без таких харчів, але в них знову з'явилось справжнє життя- дружба.р

Кінець