Андрій Васильович Лісовий - Ендрю, Андрій Васильович Лісовий
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Четвірка росіян наближалась: вони рухались короткими перебіжками в напрямку Ендрю. Він дістав пістолет, уже було чути їх голоси (російською мовою):
– Навіщо ти вистрілив по ньому? Я пораненого тягти на собі не буду. Якщо він живий, доб'єш його. Командирові скажемо, що він чинив опір.
– Командир все бачить у бінокль. А ти мені не командир... і не командуй...
Ендрю прицілився: пістолет був старенький ще радянського виробництва – прицільна дальність не більше 50 метрів.
– Підходьте, собаки ближче, – шепотів він пересохлими губами, – живим не здамся.
Ще одна перебіжка росіян на кілька метрів ближче до Ендрю і він нажав на спусковий гачок:
– На! Тримай! – він двічі вистрілив у найближчого росіянина і відстрибнув вбік, у напрямку ще недогорілої установки Himars.
Вороги впали на землю і відкрили вогонь у відповідь. Ендрю повз в напрямку Himars, щоб заховатись за його полум’ям. Повз і відстрілювався. Через кілька пострілів він досяг своєї мети і вороги вже не могли бачити точного його місця знаходження, через дим і вогонь семиметрової вантажівки. Ендрю дістав магазин з пістолета – порожній: отже залишилось ще 8 патронів в запасній обоймі, троє росіян поряд і ще один за 100 метрів у верболозах. Отже стріляти треба точніше…
В цей час Ендрю почув два постріли біля річки і побачив як український полонений солдат упав.
– Виродки, – прошипів стисненими скулами Ендрю, – які ж ви виродки… Це все, що ви можете: вбивати беззбройних…
Ендрю відчув адреналін, який потужно пульсував у його жилах. Він намагався заспокоїтись, щоб кожен його постріл був точним і влучним. Ендрю присів за полум'ям, а потім почав навприсядки переміщатись вліво навколо вогню, чекаючи на зручний момент.
– Тримайся, хлопче, – прошепотів він сам собі.
Коли вороги трохи послабили свій наступ, Ендрю знову виглянув і швидко вистрілив у крайнього росіянина. Постріл влучив у ціль, і ворог впав беззвучно на землю. Третій росіянин, зрозумівши, що їх ряди тануть, відкрив хаотичний вогонь, але Ендрю спокійно вичікував, поки ворог виснажиться.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ендрю, Андрій Васильович Лісовий», після закриття браузера.
