Ді Мія - Готель Світів , Ді Мія

 Скинувши з себе одяг, я сіла у ванну. Біля неї на полиці стояли якісь скляночки. Відкрутивши їх та понюхавши я зрозуміла, що це було точно щось для миття. Ризикнула, через те, що не було іншого виходу, й помила ними тіло та голову. Синці та подряпини вже зійшли з мого тіла й нічого не нагадувало про напад. Якось неприродно швидко вони зійшли, відвар Даніеля допоміг.

 Я закуталась в рушник, який, швидше за все, Адріан купив вчора й залишив у ванній та вийшла з кімнати.

 Проходячи повз дамський столик я побачила декілька скриньок, які стояли на ньому. Відкривши одну з них я ахнула побачивши безліч різних шпильок, камені яких переливалися різними кольорами. У другій скриньці знайшлися декілька пар сережок, намисто, чокер, кольє та пара кілець. Всі вони були дуже красивими.

 Висунувши одну зі скриньок столу я знайшла невеликий дерев'яний гребінець та якісь баночки. Ймовірно, це було щось із косметики. Я вирішила відкласти всі теплі думки, від яких ніби щось метеликами кружляло й відчувалось у мене в грудях на потім, та почала розчісувати волосся.

 Глянула на годинник. Залишалося ще десять хвилин, а я навіть не спитала Адріана, що краще вдягнути для зустрічі з вампірами. Підійшовши до шафи я почала перебирати одяг. Приклавши пару нарядів до себе я зрозуміла, що статури ми були з мамою плюс - мінус однакової. А ось судячи з подолу та рукавів, то вона була мене трохи вище. Я не втрималася та понюхала сукню, яку тримала в руках. Але вона нічим не пахла, та й було б дивно, якби вона зберігала в собі стільки років аромат людини або її парфумів.

 Мій вибір зупинився на чорній сукні, яка облягала фігуру, мала неглибоке декольте з рукавами три чверті та доходила мені до колін.  З боку на нозі був невеликий розріз. Внизу шафи я виявила коробки із взуттям. Відкопала там чорні босоніжки на невеликому каблуку. Приміряючи їх на свою ногу я виявила що вони трохи завеликі, але не набагато. Зав'язавши зв'язки верх по ногах, я пройшлася туди-сюди. Нормально, ходити зможу. Одягнувши свою білизну натягла сукню. Підійшовши до дзеркала, я глянула на своє волосся. Воно було ще вологе після ванни. Я почала споруджувати з нього на голові якусь зачіску, беручи зі скриньки шпильки. Декілька пасом я випустила вперед на обличчя. Подивившись на годинник я побачила, що час у мене закінчився. Чи нормально буде, якщо я буду без макіяжу?

 Я швидко пройшлася рукою по предметах схожих на косметику в скриньці й намацала щось схоже на помаду. Відкривши її, я впевнилася що так воно й було. Червоного кольору. Ну що ж, саме під цей образ. Нафарбувавши губи, я відкрила скриньку та взяла довгі чорні сережки з червоним камінням й одягла їх.

 На шию вибрала такий самий чорний чокер із червоним камінням. Окинула себе у дзеркалі поглядом. Трохи дивно, я так ніколи не одягалася, але на вампірський смак має бути не погано, сподіваюся їм це сподобається. Ну певно вже точно більше ніж якби я одягла блакитну сукню з криноліном. Я посміхнулась. Хоча, звідки мені знати їх смаки? В останнє окинувши себе поглядом у дзеркалі, я вийшла з кімнати.

 У холі на мене вже чекав Адріан. Він був вдягнутий у чорні штани, туфлі та чорну сорочку, яка була розстібнута на декілька ґудзиків біля горловини. На шиї висів кулон. Його руде волосся було зализане гелем назад. Я подивилася на обличчя. Його очі були здивовано розширені, одна брова піднята, а рот трохи розплющений.

- Ти виглядаєш... Трохи моторошно!

Я аж збилася з шагу після цих слів.

- Лейя, це комплімент! – Розреготався він беручи мене під руку й ведучи до сходів. - Те що потрібно! Я хвилювався, тому що забув тебе попередити, який одяг буде більш відповідний, але бачу, що ти спостережлива та добре сама з цим впоралася.

 Я хмикнула, але розслабитись ніяк не могла. Відчула, що стаю дуже нервовою, а руки починаються труситися від переживання. Я могла грати роль впевненої в собі жінки, але брехати собі не могла. Мені було, до тремтіння в колінах, страшно. Адріан звернув увагу на мій стан.

- Не хвилюйся! Все буде добре, ти просто приязно посміхайся та менше розмовляй, я сам розберуся.

 Я хитнула головою та трохи розслабилася. Добре, що я не одна.

 Йдучи по другому поверху, Адріан швидко заскочив до однієї з кімнат та захопив букет. Він був красивий, з білих та червоних троянд в обрамленні величезної кількості зелені.

- Другий я поставив у вазу в номері. - Сказав він мені підморгнувши.

 Взявши мене під руку він підвів мене до потрібних нам дверей. Від них начебто тягнуло жаром. Я зрозуміла, що за ними знаходиться портал у Фуегос. Адріан глянув на мене, підбадьорюючи кивнув й відчинив двері.

 Я ахнула, на мене дихнув потік жару. Першим, що я побачила, були аркоподібні ковані двері, які стояли посередині величезної кімнати. Підлога кімнати складалася з рідкої лави, яка текла по кімнаті, як річка. Ставні відчиненого вікна горіли вогнем, а з обох боків від них на стіні висіли золоті мисливські роги з яких кожні декілька секунд виривалося справжнє полум'я. По стінах вилась, як плющ рослина з вогненними квітками. Я не повірила очам, але на підлозі стояв стіл, стільці та навіть якась книжкова шафа.

- Як це можливо?  - Запитала я в Адріана.

- Магія плюс... - Він зайшов в кімнату та став на лаву. Саме "на" лаву, а не "в". Його ноги не потонули у рідкій масі. - Все не так жахливо, як здається на перший погляд. Йди сюди! - Він поманив мене рукою. - Лава протікає під міцною підлогою із прозорого каменю Тіфоліо. Його добувають у печерах Фуегосу, а потім роблять з нього різні речі, включаючи підлогу. Цей камінь не боїться вогню. Він не спалахує і навіть не нагрівається.

 Я нерішуче зробила перший крок у кімнату та з подивом зрозуміла, що Адріан має рацію. Я ніби стояла просто на підлозі, в ноги не стало жарко. Я почала розглядати лаву, яка текла прямо піді мною.

- Це так дивно!

Адріан хмикнув. Я глянула на стіл і шафу з червоного дерева.

- А це...?

- А це для зручності гостей. - Знизав він плечима. - Можна сказати - "куточок відпочинку". Так само як й "спецефекти" на вулиці, поставлені тут для затишку. Тут гості з Фуегосу можуть почитати, заповнити свої документи, або навіть проводити зустрічі з іншими гостями.