Яна Янко - Він та Вона, Яна Янко

Процес готування поєднувався з нестримною радістю, яку вони обмінювали під час невимушеної розмови. Ян і Еліза покладали в розмову свої спогади, мрії та думки, що розгорталися перед ними на цьому маленькому куточку природи.

Нарешті, коли всі приготування завершилися, і небо над ними рожевіло від сонця, вони сіли на м'який плед, переповнені спокоєм і смаками, які вони створили своїми руками. Тиха природна музика та аромати створювали атмосферу, яка зачаровувала їх у цей чудовий момент.

– Мммм, як смачно, – сказала Еліза, відчуваючи смак соковитого шматочка м'яса на своїх губах.
– І справді, досить непогано вийшло, – погодився Ян.

Так, вони доїли кожен шматок м'яса та овочів, очищали тарілки від залишків та майстерно складали брудний посуд, намагаючись залишити місце таким яким воно було.

Після закінчення їжі, вони налили в склянки прохолодний сік, який вбивав спрагу і приносив заспокоєння в цьому літньому теплі.

– Така гарна погода сьогодні, надіюсь, що не буде дощу, – вирвалося в Елізи.
– Сьогодні не його має бути, я перевірив, – підтвердив Ян, відводячи погляд вгору, на безхмарне небо, яке віддавало впевненість у її словах.
– У нас ще залишилось п'ять питань, може відповімо на них зараз? – спитала дівчина, на мить зупинившись, щоб звернутися до Яна.
– А давай, я не проти, – відповів Ян, з доброзичливою усмішкою, яка говорила про його готовність поділитися своїми думками та відчуттями.
– Добре, – вона розгорнула папір з питаннями перед собою та почала читати наступне: – П'яте питання: Які твої цінності та переконання?
– Хмм, потрібно подумати, – Ян замислився, його погляд зіткнувся з віддаленими деревами, переосмислюючи свої думки.

Прикривши очі на хвилину, Ян сповільнив своє дихання, ніби намагаючись знайти найточніші слова для відповіді на це питання. Його думки розсіялися на мить між минулим та майбутнім, переплітаючись з усвідомленням того, що його цінності та переконання були наслідком численних роздумів.

– Мої цінності - це принципи, що проводять мене через життя, визначають мої дії та взаємини з іншими, – прозвучала відповідь Яна, де кожне слово було вибране з метою передати глибину його переконань. – Я вірю в важливість чесності, справедливості та відкритості. Для мене важливо допомагати іншим та ставитися до них з повагою, відчуваючи відповідальність за спільний світ. І, звісно ж, сім'я для мене - це осередок підтримки та любові, який завжди буде на першому місці, – відкривши очі відповів Ян. – Ну якось так, тепер твоя черга. 
– Чудова відповідь, – прокоментувала Еліза. – Добре, тепер я. Мої цінності та переконання..., – починає вона, голосом, що набуває певної внутрішньої сили. – Вони будуються на основі віри у добро, взаєморозуміння та пошани до кожної людини. Я вірю в силу емпатії та співчуття, вміння побачити красу у навколишньому світі та відчути її дотик в найпростіших речах. Важливість родини, близьких відносин та того, щоб поділитися теплом та добром з тими, хто цього потребує, є для мене фундаментальною.
– Погоджуюсь з тобою, – сказав хлопець. – Наші цінності досить схожі між собою, ти так не думаєш?
– Ага, здається у нас набагато більше спільного, – погодилась Еліза з легким сміхом у голосі.

У неї виникає відчуття, ніби вони розгадують декілька загадок із життя одне одного, відкриваючи все більше точок збігу.

– Ну, а тепер шосте питання: Як ти проводиш свій вільний час? – знову запитує Еліза, переходячи до наступного питання, що розкриває додаткові нотки їхніх особистостей.
– Ну, це просто. Я готую або гуляю, – відповів Ян з легкістю.
– Хахах, я і не сумнівалася. У мене теж все просто, пишу вірші, читаю і також гуляю, – засміялась Еліза.

Під час їхнього діалогу сонце м'яко осідає вниз, в теплі обійми горизонту, створюючи відчуття спокою і злету для їхніх слів.

– Так, тепер сьоме питання: Що для тебе означає успіх у відносинах? – питання Елізи залишило після себе паузу, в якій здавалось, малесенький вітерець ледь доторкався до листя навколо них, уважно чекаючи на відповідь.

Ян сприйняв це запитання серйозно, його погляд на мить зупинився на Елізі, підсвідомо роздумуючи над відповіддю.

– Для мене успіх у відносинах - це насамперед взаєморозуміння та відкритість, коли двоє людей можуть поділитися навіть секретними думками та почуттями. Це розуміння та підтримка, коли важко, і радість від партнерських перемог, коли разом подолали складнощі. Успіх для мене також - це те, як ми зростаємо разом, як підтримуємо одне одного у досягненні наших цілей та допомагаємо розвиватися як особистості.

Еліза слухала Яна з увагою, помічаючи, як його слова відображаються у її серці.

– Спільний ріст і підтримка - це справді дуже важливо, – підтверджує вона з виразом згоди. – Для мене успіх у відносинах - це, коли ти відчуваєш, що тобі можна довіритися, коли ти цінуєш і приймаєш один одного такими, які є насправді. Успішні відносини - це спільний ріст та можливість бути самим собою без страху відкрито говорити про свої почуття та потреби.
– Гарно сказано, – зауважив Ян, помічаючи в Елізі глибоку відвертість. – Так, це точно важливо мати те відчуття взаємної підтримки та віри одне в одного. Це допомагає розвиватися не тільки як парі, а і як окремим особам.
– Так, в цьому саме суть, – Еліза, занурившись у роздуми, погоджуючись з його словами. – Ну добре, восьме питання: Яке твоє улюблене місце у світі? 
– Звісно, це мій дім, – відповів Ян, розповідаючи ці слова з легким почуттям гордості, як підкреслення того, що він відчуває до свого місця.
– У мене теж, – підтвердила Еліза, її голос відзеркалював цілу палітру почуттів - від підтримки до глибокого розуміння. – Так, дев'яте питання: Що ти найбільше цінуєш у стосунках? 
– Щирість та відвертість, – швидко відповів Ян, поглядаючи в очі Елізі з рішучістю.
– Я теж, а також розуміння та прийняття, – сказала Еліза, з емоціями, що виразно позначилися на її обличчі. – І тепер останнє, десяте питання: Який твій улюблений фільм та книга? 
– Мій улюблений фільм... Це, мабуть "Однокласники", а книга "Гобіт, або туди та звідси", – відповів Ян з ноткою ностальгії у голосі. 
– Гарний вибір, я теж дивилась цей фільм та читала книгу, звісно вони не мої улюблені, але сподобались, – погодилась Еліза з теплим виразом на обличчі. – Мій улюблений фільм – це всі частини про Гаррі Поттера, а книга "Хроніки Нарнії", – засвітилася вона, її очі сяяли від захоплення. – Ось і закінчились всі питання, – сказала Еліза, її голос відображає певну легкість після цієї глибокої та співвідносної розмови. – Ми молодці, тепер трохи більше знаємо один про одного.
– Це точно, – підтвердив Ян, його погляд між ними віддзеркалює відсутність бар'єрів.