Олександр Мімрук - Цукровик

class=stanza> як тільки ти відвернешся від цих високих трав вони миттєво обернуться на ножі та списи встромляться в дугу твоєї спини щоби наточити живильного червоного соку чорна земля живиться червоним чорні візерунки місцевих народів живляться червоними нитками я маю повернутися назад доки не пізно хижаки виходять полювати в ніч «тканина вулиці...»
тканина вулиці така груба та щільна напнута соком наче вітрило саду в спекотну пору я не відчуваю твою шкіру під нею я глухий до конвульсій які заплутались у лабіринтах нот та октав хоча раніше я любив цю музику тепер же ми глухі до себе а тим більше до них і очі заплющені наче зшиті ниткою прядила часу це місто у дзеркалі небес розлога книжка оздоблена шрифтами брайля прочитана пальцями дощів чи варто