Марті - Тарзан, Марті

Сцена 2: Дитинство Тарзана

**Місце**: Глибина джунглів, різні локації (під деревом, біля річки, у хащах).  
**Час**: Різні етапи дитинства Тарзана (від немовляти до ~10 років).  

--- 

**[Джунглі — Ніч, одразу після прологу]**  
Камера показує колиску під деревом, де її залишив Едвард. Дощ стихає, але краплі ще падають із листя. Немовля (Тарзан) плаче, слабкий звук у величезному лісі. Тіні вовків наближаються. Один із них — велика сіра вовчиця — обнюхує дитину. Її очі м’які, але насторожені.  

**[Крупний план]**  
Вовчиця лягає поруч із колискою, зігріваючи немовля своїм тілом. Інші вовки тихо ричать, але вона видає низький звук — щось середнє між виттям і бурчанням.  

**[Субтитри для мови тварин]**  
"Ти один. Ми твоя зграя."  

Камера від’їжджає: вовки оточують колиску, ніби охороняють.  

**[Перехід — затемнення]**  

**[Джунглі — День, через кілька років]**  
Тарзан (~4 роки, брудний, із скуйовдженим волоссям) повзе за вовками вздовж річки. Один вовк несе шматок м’яса, кидає його перед ним. Тарзан хапає їжу руками, жадібно їсть. Вовчиця видає короткий гавкіт.  

**[Субтитри]**  
"Їж швидко. Слабкі гинуть."  

Тарзан повторює звук — незграбний, дитячий гавкіт. Вовки нахиляють голови, ніби схвалюють.  

**[Перехід — швидкий монтаж]**  
- Тарзан (~6 років) біжить за вовками через хащі, його ноги подряпані, але швидкі.  
- Він ховається в кущах, коли вовк ричить, показуючи на птаха-хижака в небі.  

**[Субтитри]**  
"Стеж за небом. Воно полює."  

**[Джунглі — Скеля, день, ~8 років]**  
Тарзан сидить на гілці, дивлячись униз. Мавпа (велика, сива) стрибає поруч, видає різкий крик і тягне його за руку. Тарзан чіпляється за гілку, але падає. Мавпа ловить його за ногу в останній момент, підтягує вгору.  

**[Субтитри]**  
"Тримайся міцно. Земля вбиває."  

Тарзан видає звук — щось схоже на крик мавпи, але грубіше. Мавпа фиркає, ніби сміється.  

**[Джунглі — Ніч, ~10 років]**  
Тарзан (худий, але сильний) стоїть на галявині. Вовчиця, уже стара, лежить поруч. Вона тихо виє, її подих слабкий. Тарзан кладе руку їй на голову, повторює виття — довге, сумне. Інші вовки підхоплюють звук. Камера піднімається вгору: джунглі оживають хором виття.  

**[Субтитри]**  
"Ти зграя. Ти дім."  

Вовчиця закриває очі. Тарзан сидить нерухомо, його обличчя — суміш дитячої скорботи й дикої сили.  

**[Затемнення]**  
Тільки звук вітру й шелест листя.  

--- 

### 

Примітки: 

- **Атмосфера**: Сирі джунглі, дикість, але з ноткою тепла від тварин. Ніяких людських слів — лише звуки природи й субтитри. 

- **Мова тварин**: Коротка, уривчаста, як інстинкти. Тарзан вчиться її поступово, повторюючи звуки. 

- **Візуальність**: Монтаж показує етапи росту, акцент на рухах Тарзана — від повзання до стрибків. 

- **Емоція**: Фінал із вовчицею — перший натяк на втрату, що формує його зв’язок із джунглями.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍