Марті - Тарзан, Марті

**Місце**: Колоніальне місто, маєток Генрі, потім джунглі. 
**Час**: Ранок, наступного дня після сцени в місті.  

--- 

**[Маєток Генрі — Гостьова кімната, ранок]**  
Світло сонця ллється крізь вікно. Тарзан (~25 років), у сорочці й штанях, стоїть біля столу. На столі — папери спадку й монета з гербом родини. Джейн (~25 років) стоїть поруч, її обличчя сповнене тихого смутку.  

**ДЖЕЙН** *(м’яко)*  
Ти можеш залишитися. Це твоє за правом. Я навчу тебе... всьому.  

Тарзан дивиться на монету, бере її в руку, стискає. Він підходить до вікна, його погляд прикутий до джунглів за містом. Далекий звук — тихе виття вовка. Тарзан відповідає низьким свистом.  

**[Субтитри]**  
"Дім кличе."  

Він повертається до Джейн, кладе монету їй у руку.  

**ДЖЕЙН** *(зрозумівши)*  
Ти йдеш назад...  

Тарзан киває, його очі теплі, але рішучі. Він видає звук — грубе "дрр-уг". Джейн усміхається крізь сльози.  

**ДЖЕЙН**  
Друг... Прощавай.  

Тарзан торкається її плеча — короткий, незграбний жест — і йде до дверей.  

**[Вулиця міста — Ранок]**  
Тарзан іде вулицею, люди розступаються, шепочуться. Він не звертає уваги, його кроки пришвидшуються. Камера показує його спину — сорочка рветься на плечах, коли він біжить до краю міста.  

**[Межа джунглів — День]**  
Тарзан скидає сорочку, штани залишаються пошарпаними. Він ступає в джунглі, його босі ноги торкаються землі. З кущів виходить вовк, за ним — ще двоє. Тарзан опускається на коліна, кладе руку на голову вовка. Він видає довгий свист, вовки відповідають виттям.  

**[Субтитри]**  
"Я вдома."  

Камера піднімається: Тарзан біжить із вовками в глиб джунглів, його силует зливається з деревами. Він стрибає на гілку, зникає в листі — вільний, щасливий.  

**[Порт міста — День]**  
Джейн стоїть на березі, дивиться в бік джунглів. У її руці — монета. Вона стискає її, її обличчя спокійне, але очі вологі.  

**ДЖЕЙН** *(шепоче)*  
Будь собою...  

Камера від’їжджає: місто з одного боку, джунглі з іншого — два світи, що розійшлися.  

**[Затемнення]**  
Тільки звук вітру, вовчого виття й шелесту листя.  

--- 

### 

Примітки: 

- **Атмосфера**: Тиха, зворушлива, із відчуттям завершення. Тарзан повертається до природи, Джейн поважає його вибір. 

- **Діалоги**: Мінімальні, емоції передані жестами й звуками. "Друг" — останній зв’язок із Джейн. 

- **Символізм**: Монета — відмова від цивілізації, вовки — справжня сім’я Тарзана.

Кінець