Іванна Желізна - Призначена Асмодею, Іванна Желізна

— Мені цікаво, чим же ти його зачепила? Що зробила такого, що Асмодей пожертвував владою та своїм життям, щоб врятувати тебе?   — Покохала…, — тихо відповідаю я. — Покохала його не за владу, статус чи гроші. А просто за те, що він є. За те, що з ним мені було так добре і спокійно…   — Годі! Замовкни! — схоже жінку зачепили мої слова, якщо вона навіть не хотіла їх чути. — Асмодей мертвий, як і ваше кохання. Живий тільки малюк, якого ти маєш берегти для мене, як зіницю ока.   — А якщо не вбережу? Вб’єте мене? — Ліліт дивується моїй зухвалості. — Що ще гіршого ви можете мені зробити?   — Повір, дівчинко, я можу зробити такі речі, що ти благатимеш мене про смерть. Бо у ній ти бачитимеш порятунок. “Подарована Асмодею” – перша частина, завершена і доступна до прочитання.