Rada Lia - Моя власна Нефертіті, Rada Lia

Хенут насупилася. Проте слухала мовчки й не перебивала.

— Я мисливець за старожитностями. Я знаходжу або краду старовинні речі й перепродаю на чорному ринку — це таке місце де можна збути крадене, — пояснив у відповідь на здивований погляд дівчини. — Тепер ти сама розумієш навіщо мені були потрібні речі Амона Ра.

— Як ти міг! — Хенут відштовхнула Назара й вибігла до кімнати. — Я негайно повертаюся додому!

Вона схопила мішок з золотом й потягла його до дверей.

— По-перше, в тебе немає жука-скарабея, щоб відкрити прохід, — кинув навздогін чоловік. — А по-друге, тобі ніхто не повірить. Стражники навіть не питатимуть — відразу вб'ють тебе. Хенут, — його голос звучав благально. — Тобі немає куди повертатися. Ти ж і сама це знаєш. Я взяв тебе з собою тому, що побачив загрозу твоєму життю.

Дівчина зупинилася. Кілька секунд мовчала. Потім повернулася:

— Ти використав мене. Я думала, що подобаюся тобі, а ти просто використав мене.

— Ні це не так.

— Ще і як так. Весь час, який був поруч, ти вдавав, що добре до мене ставишся, а сам випитував про речі фараона.

— Спочатку так, але коли я побачив яка ти є… Коли ми з тобою зблизилися… Хенут, ти правда мені подобаєшся…

Очі дівчини підозріло заблищали. Назар підійшов до неї впритул й обійняв. Притиснув до себе. Спочатку Хенут намагалася вирватися, та за кілька секунд її тіло обм'якло. 

Вона прийняла ситуацію.

— Ми можемо зняти це? — він вказав на перуку. — У нас тут не дуже прийнято такі носити. Та й це привертатиме зайву увагу.

— А яку зачіску носять тут жінки? — запитала. Дівчина зняла перуку й розпушила своє довге каштанове волосся. Воно розсипалося їй по плечах густою завісою.

— Отака, як в тебе зараз, підійде. 

Назар зачаровано дивився на витончену тендітну постать, на густе нижче поясу волосся, на темні мигдалеподібні очі, на прозору білу сукню. Нікого красивішого, на його думку, він в житті не бачив, але ходити так по Єгипту не можна. 

— Сиди в номері, я сходжу й знайду тобі відповідний одяг.

Почервонілий від непристойних думок, він залишив спантеличену дівчину саму й пішов шукати Каріма.