Марія Микіцей - Плетиво (Збірка віршів)

згадаєш як був бранцем чи може володарем (зрештою хто пам’ятає тепер) сліпучого світу на ймення гординя * * * НАВІТЬ НАЙУЛЮБЛЕНІШІ СУКЕНКИ ЗВИСАТИМУТЬ З КРІСЕЛ ПОШАРПАНИМИ КЛАПТЯМИ НІКОМУ НЕ ПОТРІБНИХ АФІШ БАЖАННЯ ГЕНІАЛЬНИХ ВІРШІВ (СВОЇХ ЧИ ЧУЖИХ – НЕСУТТЄВО) НІЧИМ НЕ ВІДРІЗНЯТИМЕТЬСЯ ВІД ВМІННЯ ЛЮБИТИ ВЕРХІВКИ ДЕРЕВ БІЛЬШЕ ЗА САМІ ДЕРЕВА РІЗНІ ШЛЯХЕТНІ НАПОЇ ЯК І ЧОЛОВІКИ ВТРАТЯТЬ СВОЄ ПЕРВІСНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ І СПРИЙМАТИМУТЬСЯ ЯК ДЕКОРАЦІЇ ДО ТЕАТРУ АБСУРДУ РУЖЕВИЧА ВЛАСНЕ ДУША ЗАБАГНЕ МІЖСЕЗОННЯ КАРПАТИ 1 АБО ДАНАЇДИ ТУТ ПОПІД НЕБОМ ПОШМАТОВАНИМ ЗОРЯМИ Й ТІНЯМИ КРИЛ РОЗПРОСТЕРТИХ БЕЗШУМНО І ЛЕГКО ВІЧНІСТЬ ЗДАЄТЬСЯ ІНАКШОЮ КОЛИ РОЗГЛЯДАЄМ ЇЇ КРІЗЬ ВОДУ ЩО ЛЛЄТЬСЯ З ДІРЯВОГО ЖБАНА ВОНА — ЗЕЛЕНІ СПИСИ СМЕРЕК ЗУПИНЕНІ ЗА САНТИМЕТРИ ВІД НАШИХ СЕРДЕЦЬ * * * ЧАЛАПАЮТЬ СОБІ ВУЛИЦЕЮ ЛЕДЬ ЗІГНУТІ ЖІНКА – З СИНЦЕМ ПІД ОКОМ ЧОЛОВІК — З ВЕЛИКИМ МІШКОМ НАПХАНИМ НЕВІДЬ ЧИМ ЧУЖИЙ ЗУЖИТИЙ ОДЯГ ВСЕ ЩЕ ВИСИТЬ НА НИХ ЯК НА ГОРОДНІХ ОПУДАЛАХ АЛЕ ВЖЕ ДАВНО СТАВ СВОЇМ — ІНАКШОГО НЕ БУДЕ —