Марія Микіцей - Плетиво (Збірка віршів)

НІ ВМІННЯ ЛІТАТИ НІ ОЖИНИ 2 ГОЛОСИ ДАЛЕНІЮТЬ ЇХНІ ЛУНИ ВІДЛІТАЮТЬ ЗА ВІТРОМ НАВЕСНІ З НИХ ВИТИМУТЬ ГНІЗДА ЛЕЛЕКИ — ВЖЕ САМА ЗАБУВАЮ ПРО СВІТ МОНІТОРІВ КАВ’ЯРЕНЬ І АВТ ПО КОЛІНА В СМАРАГДОВІМ ВОГНІ ПОЛОНЯНКА ВЕЛИКОГО ЛІСУ ВЖЕ ПРИНЕСЕНА В ЖЕРТВУ ПРЕКРАСНИМ СОЛОДКОГОЛОСИМ ОЖИНАМ АХЕРНАР – солодких снів і слів моя красуне ти пишеш свій найдовший лист в житті – цілую коси очі і коліна і зірку я малюю у вікні твою улюблену далеку і прекрасну як ти для мене як для мене ти твоя недосяжність зводить з розуму і робить моє життя порожнім незважаючи на те що ця порожнеча між нами заповнена світлом і холодом щоб тебе бачити навіть так здалеку мушу чекати ночей безхмарних і безмісячних — що трапляється не так вже й часто — а потім задирати голову напружуючи зір вдивлятися аж поки очі не застилають сльози тому й цілую в очі бо знаю як це важливо добре бачити і не сліпнути бо ти засліплюєш навіть з такої неймовірної далечі а як затято ти пахнеш мені через простір що чомусь вимірюється не кілометрами а роками через печаль яку не виміряти нічим моя гаряча квітко з палахкими пелюстками — на березі космічної ріки в яку не впасти і не перейти вбрід і навіть не наблизитися і навіть не доторкнутися моя Ахернар * * * доживи до цих вражень можливо вони розщеплять на найменші ймовірні складові твою суть і тоді трансцендентний дискретний ти без жодних незручностей доживеш до похилого віку полюбиш завжди голодних голубів біля ратуші неправильні еліпси псів холодом вписані в неправильні кола каналізаційних люків і думка про власне життя у часі perfekt принесе насолоду незнану і не