Стефанія Лін - Принцеса для демона, Стефанія Лін

– Ліліана, просто сядьте на коня! – Наказує Сеер десь позаду мене.

– Якби могла, то вже б зробила це! – Вдається навіть відповісти повиснувши на тілі чорного вбивці й схопившись за поводи.

– Ви нас затримуєте. – Нетерпляче цідить.

– Та щоб тебе! – Гиркаю. Кінь знову фиркає, підскакує і якимось боком я все-таки сідаю. Швидко реагую й пхаю ногу в друге стремено.

– Не пройшло навіть трьох зим, Ліліано. – Зціпивши зуби каже Демоняка й проїжджає повз мене гордливо всівшись на своєму конику.

– Не пройшло й трьох зим. – Уїдливо фиркаю в спину. – Ніби я просила про це.

Отже, ми виїжджаємо з палацу й занурюємося у густий ліс просто одразу.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно