Лаванда Різ - Уламки паралелі, Лаванда Різ

- Згодна, мамо, - Сара з гіркотою усміхнулася. - Я з ним порвала.

- Хороша новина. ... Шкода, що я не побачу тебе в білій сукні, як ти йдеш під вінець з гідною людиною. Якщо вже й пов'язувати себе з чоловіком, то тільки з тим, хто ніколи тебе не підведе, хто буде ставитися до тебе дбайливо і з повагою, чиї вчинки будуть гідні захоплення, і не тільки твого. Це повинен бути особливий хлопець. Ти знаєш такого? - строго поцікавилася мати, директорським тоном.

- Думаю, так, - кивнула Сара. - Перше що він зажадав - це щоб я знову засіла за підручники, і назвав мої відмовки потворними.

- О, він дійсно заслуговує на увагу. Чи можу я з ним познайомитися?

- Можливо. Але чи не передчасно знайомити його з батьками? - намагалася відкрутитися Сара, вже шкодуючи, що зізналася в наявності такого кандидата.

- Ти з ним спиш? - раптом прямо запитала Мері, запитально поглянувши на дочку.

- П ... пробач? - здивувалася дівчина. - Просто чути від тебе таке ...

- У мене не так багато часу залишилося на цьому світі, щоб витрачати його на еківоки. Так чи ні?

- Так.

- Тоді знайомство з батьками не передчасно. Я хочу бачити того, хто посмів затягнути в ліжко мою дочку!

- Може, тебе це шокує мамо, але скоріше це я затягла його. Я запитаю, чи погодиться він прийти.

- Мені плювати на його згоду - він повинен прийти й крапка! - наполегливо вигукнула Мері. - А тепер іди, мене непереборно хилить в сон.

   В її кімнаті Сару очікував ще один сюрприз - розвалившись посеред ліжка, Хелл відчував себе як вдома.

- Я все чув, - попередив він її. - Цікаво, ти мала на увазі мене або це був вигаданий персонаж?

- Не хочу тобі лестити, - серце Сари забилося швидше. - Але в цьому світі представнику людства чоловічої статі вже навряд чи вдасться мене захопити. А ось розумному, принциповому, унікальному арахноіду, як ти - це під силу.

- Хм, а Ів значить не досить унікальний? - знущально уточнив Хелл, немов навмисне дратуючи її.

- Він чудовисько, яке посміло зрадити мою довіру, яке розтоптало мої почуття однією великою брехнею! - розсерджено вимовила Сара. - Ти обіцяв мені докладно роз'яснити на рахунок завтра.

- Щоб ти не змогла заснути до ранку, гризучи мене питаннями? О, ні -ні , мені відомо про твою вбивчу цікавість, - хитро похитав головою Хелл, запрошуючи  поплескавши по ліжку. - Я думав пустити тебе собі під крильце , міцно обійняти і зберігати твій спокій до світанку.

- Залишишся зі мною на ніч? Яка несподівана великодушність, - уїдливо промовила Сара, проте, забравшись в ліжко. - Того й гляди звикну.

Але як тільки вона вляглася поруч, Хелл згріб її в оберемок, взявшись цілувати, поки Сара не почала звиватися та сміятися.

- Гей, заспокойтеся маленька лікарка, в мої плани не входило сьогодні кохатися, - зашикав Хелл, не те в жарт, не те всерйоз. - Ми повинні набратися сил і терпляче дочекатися години бурі. А після, якщо все піде за планом - я так і бути познайомлюсь з твоїми батьками. А зараз спи, Саро, в тиші твоє серцебиття і миле сопіння схоже на музику. Я хочу її послухати. Всі подробиці завтра.

І дивуючись собі самій - Сара підкорилася, вдихнула глибше запах шкіри його руки, закрила очі і засинаючи , вона заборонила собі думати про Іва, вона стала думати про матір, про найважливішу людину, яка так рано вислизала з її життя.

Переживши за останній час такий неймовірний ланцюжок подій - поняття страждань в душі Сари занадто змінилися, але присутність Хелла поруч - згладжувала навіть найгострішу біль. Поруч із ним засинати було не так страшно, навпаки, він умів створювати впевненість, що завтрашній день обов'язково настане і щоб не надумало впасти на їхні голови - вони вистоять, впораються, знайдуть привід посміхнутися і сенс сподіватися. Якимось шостим почуттям Сара була впевнена, що Хелл більше ні за що не дозволить їй страждати, що саме в його присутності вона буде черпати свою таємну радість і силу жити далі.