Олександр Васильович Афонін - І день як вимір нашого життя

«Дощить… І цілу ніч дощило…»   «Непередбачуваний квітень…»   «Все. День возвышенно-напыщенный сошел почти совсем на нет…»   «В дворах и узких переулках…»   «Дождь поутру со снегом…»   «И у каминного огня…»   «Про щось своє дощ поночі шепоче…»   «Скажіть-но, друзі, чи таке бувало…»   «День як день: робота паперова…»   «Ох, яке яскраве сонце…»   «Весна еще не раздала колоду…»   «Колесные считаю перестуки…»   «Досель деревьев черные скелеты…»   «Вы такое видели? Зацвела сирень…»   «Лагідно, ніжно водночас і весело…»   «Місяць старий в темнім небі блукає…»   «Ну, до свиданья, Южная Пальмира…»   Домовик   «День був похмурий та, однак, привітний…»   «Біло-рожеве море заливає…»   «Весняно котрий день буяє…»   «Непередбачуваний квітень…»   «Алокрылая чайка рассвета…»   «А что Одесса? Вроде, как всегда…»   «Предпасхальный день…»   Київ Великодній   «Вже відлунали великодні дзвони…»   «Ну, от і знову вишня зацвіла…»   «Щось швидко клен вже якось відцвітає…»   «Зацвіла знов на городі груша…»   «Ах, неужели вишня зацвела…»   «Невже і справді вишня зацвіла…»   «Із ранку сонечко привітне…»   «Неначе потяг продзвеніла злива…»   «Травневий день, духмяний, соковитий…»   «Я дякую тобі, мій друже Львове…»   «Радість із сумом, тривога і збудження…»   «Это – не юбилей. Это – просто этап…»   «Нині ходить дощ весняний…»   «Подкрался майский вечер незаметно…»   «Двор, словно чаша, до краев заполнен…»