Олександр Васильович Афонін - І день як вимір нашого життя
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "І день як вимір нашого життя" автора Олександр Васильович Афонін. Жанр книги: Поезія.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Забудь слова «народ», «указ», «закон». Запоминай: «бюджет», «бабло», «откаты». Решенья сам не вздумай принимать, Пускай по кругу «на согласованье», Ведь за решенье могут наказать — Другим «разумным» просто в назиданье. И, важно очень, – стресса избегай: Проблемы со здоровьем из-за стресса. Поэтому забудь метро, трамвай, Купи «ленд ровер» или «мерседеса». И плюй на то, что результатов нет, Которых ожидают «нищеброды». Твой результат – «распиленный» бюджет И каждый день растущие доходы. Смотря в окно на мир простых людей, Что в нищете ждут своего исхода, Гордись высокой должностью своей, Ведь ты – «слуга великого народа»! «Чтобы жизнь изменить…»
Чтобы жизнь изменить, Честь нужна, и отвага, и смелость, Трезвый ум, и расчет, И, конечно, партнеры, друзья… Только то, что прошло, Как бы этого нам ни хотелось, Никому ни за что Изменить уже больше нельзя. «Усе життя ми сіємо зерно…»
Усе життя ми сіємо зерно… Та різні зерна сіють різні люди. Й хто що посіяв, знати не дано. Коли воно зросте, нас вже не буде. Поки живемо, треба засівать, Хоча лише нащадки будуть знати, Кого із нас довіку проклинать Й кому довіку шану віддавати. «Скачуть коні, скачуть коні…»
Скачуть коні, скачуть коні, А гриви не в’ються. Скачуть коні, скачуть коні, А люди сміються. Скачуть коні, скачуть коні, Та не в чисте поле. Скачуть коні, скачуть коні По колу, по колу. Скачуть коні, скачуть
Чтобы жизнь изменить, Честь нужна, и отвага, и смелость, Трезвый ум, и расчет, И, конечно, партнеры, друзья… Только то, что прошло, Как бы этого нам ни хотелось, Никому ни за что Изменить уже больше нельзя. «Усе життя ми сіємо зерно…»
Усе життя ми сіємо зерно… Та різні зерна сіють різні люди. Й хто що посіяв, знати не дано. Коли воно зросте, нас вже не буде. Поки живемо, треба засівать, Хоча лише нащадки будуть знати, Кого із нас довіку проклинать Й кому довіку шану віддавати. «Скачуть коні, скачуть коні…»
Скачуть коні, скачуть коні, А гриви не в’ються. Скачуть коні, скачуть коні, А люди сміються. Скачуть коні, скачуть коні, Та не в чисте поле. Скачуть коні, скачуть коні По колу, по колу. Скачуть коні, скачуть
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «І день як вимір нашого життя», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «І день як вимір нашого життя» жанру - Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "І день як вимір нашого життя"