Люсі Лі - Біжи або кохай, Люсі Лі

Глава 21

Вранці знову прокидаюся не одна, а вже за звичкою в чоловічих гарячих обіймах. Стас мирно сопить мені в маківку, міцно притягнувши до себе. І через те що я не можу навіть поворухнутися в обіймах, тіло зводить легкою судомою. Я ще раз марно пробую вивільнитись із задушливих лещат сильних рук, але не можу навіть поворухнутися. Корецький так міцно мене тримає під час сну, ніби боїться що втечу.

Остаточно змирившись зі своїм становищем, тяжко видихнувши, повільно повертаю голову у бік Стаса. 

Він міцно спить, але навіть сплячими виглядає напруженим, ніби у його голові навіть уві сні не припиняється мозковий процес. 

Насилу вивільнивши руку з-під його, тягнуся до чоловічого чола, та легенько торкаюся чіткої складочки між брів. Поволі ковзаю пальцями по гострій вилиці, що переходить у жорстку щетину. Спускаюся до чуттєвих губ та чітко окресленого підборіддя. Ніжно обводжу вуста, невагомо торкаюся ледь помітної ямочки на підборідді.

І не впоравшись зі спокусою, все ж таки тягнуся до нього, щоб легенько поцілувати, але не встигаю. У цей самий момент повіки Стаса різко відкриваються, а бурштинова райдужка, блискавично перетворюється у темний вир, що миттю обпікає своєю спокусливою відвертістю. 

Відсмикнувши руку роблю спробу відсторонитися, щоб не подумав що я його весь той час поки він спав розглядала. Але навіть стрепенутись не встигаю, як мою кисть чіпко перехоплюють. І розвернувши до себе внутрішньою стороною притягують для ніжного поцілунку.

Ох, як же це приємно. 

– Що ти робиш, дівчинко? - поцілувавши внутрішню сторону долоні, та по черзі кожен мій палець, сонно хрипить Стас. - Зваблювати мене надумала? М-м-м? – виразно скидає смоляну брів при цьому чоловічі губи розтягуються в кривій чуттєвій усмішці, а очі ще більше затоплює вогненною пітьмою. - Дивись, мені це може сподобатись, — перехопивши мою талію, щільніше притискає до себе. 

Низький, заворожливий голос мого персонального демона, теплим оксамитом забравшись під шкіру тече по венах, розганяючи кров, пришвидшуючи серцебиття.

– Навіть і не думала, — ковтаючи ком, тихо відповідаю.

– Шкода, — тягне хрипко, ще ширше розтягуючи губи у чуттєвій посмішці. – Бо мені неймовірно сподобалося, як учора ти мене спокушала та брала гору у ліжку. 

Відпустивши мою долоню, тягнеться до мого волосся, щоб провівши по ньому, заправити за вушко пасмо, що вибилося. Та в іншу ж мить в один рух, перекочується зі мною таким чином що я опиняюся на спині, а він зверху. 

У прямому сенсі підім'явши мене під себе, Стас небезпечно нависає наді мною. 

Його губи зараз дуже близько від моїх, настільки небезпечно близько, що його гаряче дихання обпалює мені шкіру. А бурштинові очі пронизують наскрізь голодною імлою.

– Що ти робиш? - безглуздо перепитую. Хоча не здогадатися що Стас робить було важко. Бо у внутрішню сторону мого стегна уже красномовно упиралась його ерекція.

Спалахнувши, ледь не згоряю тільки від однієї думки, що зараз він може зробити зі мною. Бажання, рідким полум'ям розливається по тілу, і я неусвідомлено подаюся стегнами на зустріч чоловікові, бажаючи якнайшвидше відчути його ще ближче.

Цієї ж миті чоловік із гарчанням накриває мої губи своїми. Цілуючи неймовірно ніжно, пристрасно, глибоко та чуттєво. Гарячий язик розімкнувши мої вуста пробирається мені глибоко в рота, беручи у свій полон, пестячи мій.  

Шалено солодко жадібно вилизуючи, зводячи цим з розуму, на межі. Так, ніби це наш останній поцілунок.  

Зі стогоном відповідаю йому, не менш гаряче ніж він. Згоряючи від шаленого натиску, та несамовитої пристрасті мого коханця. Яскраво відчуваючи як дике, неприборкане бажання піднімаючись від кінчиків пальців починає гніздитись десь внизу живота, змушуючи тремтіти все тіло, від збудження що наринуло. 

Руки чоловіка були усюди, пестили чуттєву шкіру живота, обгладжували гладкі стегна, зминали пружні груди. Змушуючи раз за разом безпорадно хрипко стогнати йому в рота, шалено жадаючи більшого.

І коли я вже ладна була благати, щоб він мене взяв, Стас чомусь відсторонюється. 

– Ти така солодка, така спокуслива, моя дівчинко, — свердлячи мене голодним заповненим хтивою пожадливістю поглядом, гарчіть. — Але на жаль мені вже треба тікати, справи не чекатимуть, доки я тобою насичусь, — опустившись на лікті, знову ніжно цілує. - Та щось мені підказує, що зробити цього я ніколи не зможу.

І різко підвівшись із ліжка подається в ванну кімнату, а я тільки й можу що уривчасто видихнувши  розпростертою лежати  на ліжку. З щоками  що  палають  від збудження та припухлими від пристрасного поцілунку губами.

От зараза. Збудив та залишив незадоволеною. 

Але ж не бігти за ним, з благанням закінчити те що він розпочав. Серце ще збуджено билося у грудях, а напружене тіло вимагало негайної розрядки. Та зчепивши зуби я роздратовано повертаюся на бік, спиною до ванної кімнати. 

Нехай не думає, що я як песик бігтиму за ним, вимагаючи чергової ласки на яку він так вміло мене підсадив. Краще перетерплю, охолону, але не покажу, що мене зачепила його поведінка. І що я, до знемоги, до тягучого болю у нутрощах зараз хочу його.

Стас дуже швидко збирається, я навіть остигнути від збудження не встигаю, як він вже стояв переді мною у темно-синьому класичному костюмі. Який неймовірно йому йшов.

– Я зараз скажу хлопцям, щоб перетягнули твої речі. Бо Нат теж їде зі мною, тому не зможе допомогти.

– Добре, — невдоволено тягну, натягаючи на оголене тіло ковдру. 

– Не нудьгуй маленька, — підморгує, дивлячись на мене через плече коли вже збирається уходити.

– Стасе, — несподівано самій для себе гукаю чоловіка. – А ти надовго? – Ковтаючи гордість, та згоряючи від того, наскільки жалюгідно це зараз звучить, запитую.

– Сьогодні не довго, думаю до обіду, — посміхається у відповідь, та в бурштинових очах замість очікуваної глузливості, спалахує теплота. 

– Ну тоді добре, — розгублено видихаю, відчуваючи, що починаю ганебно червоніти під його пильним поглядом. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍