Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Еротика » Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш 📚 - Українською

Джулія Ромуш - Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш

589
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Клуб: їх таємниці vs твоє життя" автора Джулія Ромуш. Жанр книги: Еротика / Романтична еротика.
Книга «Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш» була написана автором - Джулія Ромуш. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш" в соціальних мережах: 
 - Підійди, - хрипкий шепіт, який пробирає до мурашок і змушує кров холонути в жилах. - Ближче, - дихання збилося і мені хотілося бігти геть, тільки б якомога далі від нього.

Я не могла йому відмовити, не могла йому опиратися.

 - Ти виконаєш кожен мій наказ, вгамуєш мою спрагу, втихомириш апетит! Ти виконаєш все, на що вистачить моєї фантазії!

Його рука доторкнулась до моєї ноги, провела доріжку від щиколотки до стегна, і я не могла йому перешкодити.

- А якщо ні?  - Мої губи тряслися, голос практично зник, але я все ж поставила питання.

- Тоді я стану твоїм кошмаром, і ти сама будеш мене благати про те, щоб я тобою керував!
***
СУВОРО 18+, ДИЛОГІЯ, ДУЖЕ ГАРЯЧЕ, БАГАТО відвертих сцен. БЕЗПЛАТНО!

Майстер обкладинки Наталя Гончарова.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 88
Перейти на сторінку:
Пролог 1. 

Пропустивши її шовковисті пасма між пальцями, я зрозумів, що крім фізичного задоволення, я отримував ще й суто естетичний кайф. 

 

Так, дитинко, коли ти ось так стояла на колінах і заглядала мені в очі, я готовий був кінчити тільки від одного цього виду. Я занадто довго тебе хотів, щоб відмовлятися від такого щедрого подарунка. 

 

Провів пальцями іншої руки по твоєму вулицю, обвів контур губ і проник пальцем у твій рот. Він був такий гарячий, а від відчуттів, як ти проводиш язиком по моїй шкірі й мій член просився назовні, хотів, щоб ти приголубила його язиком. І я не маю наміру від усього цього відмовлятися. 

 

- Я не... 

 

- Тсс, - знову провів по її губах вологими пальцями. - Розстебни штани, - вона корилася і слухняно потягнулася тремтячими руками до ременя. - Роби як подобається, - прохрипів я, не маючи снаги впоратися зі своїм голосом і зрозумів, що просто сходив з розуму від одного її запаху. Готовий був розкласти прямо тут і зараз, і дерти до втрати свідомості. 

 

Дівчина пройшлася язиком по стовбуру, і я сильніше стиснув її волосся в спробах тримати себе в руках, але з кожною секундою ставало все складніше і складніше. 

 

- Іди сюди, - підхопив її під руки й поставив на ноги. 

 

- Тобі не сподобалося? - Це боязке питання не викликало нічого, крім посмішки, тому я усміхнувся, не даючи їй відповіді. Знала б вона, як мені сподобалося, але я не мав наміру базікати. 

 

- Тсс, - вимовив лише за секунду до того, як запечатав її рот поцілунком, жорстко проник язиком всередину і змусив її замовкнути, забувши про все. 

 

Смикнув за сукню, розриваючи її на шматки. Цей одяг був не для тебе, ти таке не носила. Тоді навіщо зараз начепила на себе цю ганчірку? 

 

Провів пальцями по її ніжній шкірі, відчувши, як вона тремтить під моїми дотиками. Зірвав залишки одягу, залишаючи тільки панчохи... Неймовірне видовище! 

 

- Скажи мені, що ти хочеш? - Прошепотів їй на вухо і, підштовхнувши до ліжка, загнав свою жертву в кут, не даючи їй навіть ілюзії свободи. Моя. Назавжди. Навічно. 

 

- Тебе, - її голос затремтів від цього визнання, а коли дівчина стала повільно перебирати ногами, я лише посміхнувся і вишкірився. Її переляканий  і водночас невинний вигляд, заводив понад усе. 

 

Я наступав на неї, змушуючи перебирати ногами швидше, хотів, щоб вона спіткнулася і впала на ліжко, щоб вибити її з колії остаточно. 

 

- Точніше, - командним тоном сказав єдине слово. Я грав, мені подобалося з нею грати, подобалася її реакція. 

 

- Хочу, щоб ти мене взяв, - дівчина почервоніла, закусила губи й, тим самим, змусила мене видати рик.


 Я і так перебував на межі, а тепер був готовий накинутися на неї прямо зараз. Я був як зголоднілий звір, який побачив соковитий шматок м'яса і від цього втратив розум. 

 

Зробив один великий крок в її бік, і вона втратила рівновагу, впала на ліжко. Не випускаючи свій шанс, я скористався цим моментом, щоб схопити її ніжки й різко розвести їх в сторони. Змусив видати глухий стогін і закрив очі в передчутті. Її тіло тряслося в моїх руках, вигиналося, відкрито запрошуючи й напрошуючись на більше. 

 

Влаштувавшись між її ніг, я провів язиком по плоскому животику, обпікаючи її шкіру, грав з сосками, викручував, тягнув і млів від її криків. 

 

- Господи, прошу... 

 

Її пальці зарилися в моє волосся, тягнули, стискаючись в кулачки, вона хотіла притягнути мене до себе, і я піддався, адже дівчина жадала моїх поцілунків і ласки. Але все це тривало не довго. Вибач, дитинко, але зараз ми грали за моїми правилами. 

 

Зняв з неї панчохи, завів її руки за голову і зв'язав цими ж панчохами зап'ястя. 

 

- Навіщо? - Вона не відразу зрозуміла, що сталося, сіпнулася, але було вже пізно. 


Провів язиком по її губах, але не поцілував, а лише для того, щоб роздратувати ще більше. І як же класно було бачити, як вона потягнулася до мене, чекаючи більшого, а я тільки усміхнувся. Все буде, тільки почекай трохи, дитинко. Опустивши руку вниз, провів по її складках. Яка ж вона була мокра, текла піді мною. Проник в неї пальцями, для того, щоб розтягнути. Яка ж вона була туга, гаряча там, моя дівчинка... 

 

- Крісссссссс... 

 

Вийнявши пальці, миттєво замінив їх членом. 

 

- Ти ж будеш хорошою дівчинкою, Енді? 

 

- Ні, я буду дуже поганою.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 2 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш"