Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Еротика » Невинна для мажора, Ольга Суниця 📚 - Українською

Ольга Суниця - Невинна для мажора, Ольга Суниця

448
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Невинна для мажора" автора Ольга Суниця. Жанр книги: Еротика / Романтична еротика.
Книга «Невинна для мажора, Ольга Суниця» була написана автором - Ольга Суниця. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Невинна для мажора, Ольга Суниця" в соціальних мережах: 
- Мій бар не місце для чемних дівчат, - шепоче, обдає гарячим подихом. - Це місце хтивості і бажань.
- Ти вважаєш мене наївною і не досвідченою? - ледве видихаю.
- Скоріше невинною, а те місце зіпсує тебе, - говорить і жадібно пожирає очима.
- Ти думаєш, я така, тому що не дала докінчити те, що ти хотів зі мною зробити?
- Твої очі видають тебе.
- І що це означає?
- Заглянувши в них, кожен чоловік зрозуміє, що ти недоторкана. А як відомо, заборонений плід солодший. Тебе домагатимуться частіше інших.
- Хочеш мене налякати. Я знаю. Боїшся брати мене на роботу, - боязко промовляю.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 65
Перейти на сторінку:
Розділ 1

Я так і не зрозуміла, в яку кімнату можна заходити. Кручусь на місці у пустому коридорі, дивлюсь на ряд однакових дверей. Очі злипаються, дуже хочеться спати і не дивно, подорож була довгою та виснажливою. Тітка Соня говорила, крайні, тому йду в кінець коридору і відчиняю передостанні двері.

Заходжу всередину і опиняюсь в суцільній темряві. Совгаю руками по стіні шукаю вимикач, зачіпляю ногою щось тверде і вдаряюсь коліном.

-         Зараза, - шиплю і потираю болюче місце.

І що робити, як мені увімкнути світло? Адже я взагалі нічого не бачу. Мить стою чекаю, поки очі хоч трохи привикнуть до темряви. Здається, можу розгледіти силует ліжка. Помаленьку підходжу до нього і акуратно сідаю на краєчок. Так, з ліжком вгадала. А зараз мені більше і нічого не треба, спати хочеться страшенно. Завтра все роздивлюсь.

Раптом щось стискає лікоть і тягне назад. Не встигаю і пискнути, як опиняюсь в лежачому положенні, а зверху хтось нависає важкий і гарячий.

- І хто це до мене завітав? - лунає у темряві задоволений чоловічий голос. - Ти одна з батькових дівчаток? Заблудилась? Прийдеться тепер мене обслужити замість нього.

- Я нічого не розумію, відпустіть мене, - панічно пищу.

Намагаюсь відштовхнути від себе незнайомця, та він лише ближче підсувається. Відчуваю його подих на обличчі,  мене окутує приємний чоловічий аромат з легкою ноткою алкоголю.

-         Граємо недоторкану? А мені подобається. Люблю рольові ігри.

Він припадає ротом до моїх губ, вривається між ними нахабним язиком. Починає жорстко цілувати без всякого жалю. Руки по хазяйськи ковзають по тілу, залізають під светр, пальці нагло просовуються під ремінь джинсів. Мене накриває паніка. Що ж це коїться? Гарно зустрічають гостей. З усіх сил вириваюсь з захвату незнайомця. Мені вдається лише трохи відсунути його від себе. Він сидить на моїх ногах і я чітко відчуваю, як щось тверде впирається в стегно. Цей нахаба вже добре збуджений.

-        Відпустіть, а то буду кричати, - репетую.

-        Якась боязка дівчинка по виклику попалась, - хмикає чоловік.

-        Я не повія.

-        Зараз перевіримо, - він втискається носом мені у шию, а руки починають активно розстібувати ремінь. - Гарно пахнеш.

Комплімент я не оцінюю. Скориставшись тим, що рука одна звільнилась, розмахуюсь і щосили луплю його по голові. Попадаю по вусі і щоці. Він скрикує і відсторонюється. Цього досить, щоб висковзнути з-під нього і тікати. На осліп біжу до дверей. Наштовхуюсь на щось, але не зупиняюсь. Рятую себе від невідомого маніяка. Як він взагалі попав в цей будинок? Не зрозуміло.

-        Ти що взагалі не нормальна, - чую рик позаду себе, але не оглядаюсь.

Намацую дверну ручку і вискакую з кімнати, мов ошпарена. Адреналін несе мене з шаленою швидкістю по коридору, потім по сходах вниз. На ходу поправляю ремінь, тягну до низу светр. Серце калатає, мов навіжене, подих збивається, а в голові лише одна думка, щоб він не наздогнав, щоб встигнути добігти до вітальні.

На щастя, мама з тіткою ще досі там. Сидять на дорогущому дивані, обложені нашими валізами. Спокійно спілкуються і не підозрюють, що коїться нагорі.

-        Тітко Соню, тітко Соню! Там..., - задихаюсь від нестачі повітря і закашлююсь.

Жінки припиняють розмову і округлюють на мене очі. Уявляю, як зараз виглядаю, перелякана, волосся розтріпане.

-        Що з тобою Настю? - запитує мама і підіймається з місця, торкається мого плеча.

Здригаюсь від її дотику. Тіло досі горить від нахабних обіймів незнайомця.

-        Я зайшла у кімнату, а там...він, - навіть не знаю, як назвати мого нападника.

Мама нічого не розуміє і хмурить брови. Тітка Соня стає біля мене.

-        Соню, що це все значить? - раптом лунає голос зверху. - Хто ці люди?

Налякано піднімаю погляд. Ось він, мій кривдник. Стоїть між поверхами лише в одних спортивних штанах, з голим торсом, чорне волосся на голові скуйовджене. Обличчя кам’яне, щока червоніється від мого удару, а очі пропалюють наскрізь.

-        Стасе, я тебе не попередила, - лагідно посміхається тітка. - Це моя двоюрідна сестра з племінницею, поживуть трохи в нас. Батько в курсі. Я не думала, що ти так рано приїдеш з роботи.

-        Я спав, вона запхалась мені у ліжко, - кидає звинувачення молодий чоловік.

Я задихаюсь від обурення. Накинувся на мене, а я винна.

-        Настю, ти переплутала кімнати, - посміхається до мене тітка. Її ця ситуація наче забавляє. - Потрапила у кімнату до Стаса. Злякалась напевно. Не хвилюйся, зараз я вас познайомлю. Це Стас — старший син мого чоловіка, а це Настя — моя племінниця.

Стас незадоволено стискає губи і міряє мене з ніг до голови. Від його погляду сковує все тіло. Стає ніяково і я опускаю очі.

-          Попереджати треба про такі сюрпризи, - ричить і зникає за поворотом сходів.

Я видихаю з полегшенням. Не приємна особа. Облапав мене всю без дозволу. Що він взагалі собі дозволяє? Мама стискає плече і я повертаюсь в реальність.

-        Це я винна. Потрібно було піти з тобою, - бідкається тітка. - Стаса важко застати  вдома, я не встигла йому сказати про ваш приїзд. Не думала, що він так рано прийшов, зазвичай раніше третьої його немає. Він любитель трохи посердитись, але це мене. Не бери до голови.

Якби вона знала, що він робив зі мною, навряд чи так говорила.

Вхідні двері відчиняються і в вітальню заходить молодий чоловік. Дуже схожий на Стаса, але цей привітно посміхається. Він швидко скорочує між нами відстань і бере мою руку в свої широкі долоні.

-        Вітаю в нашому домі, - щиро промовляє. - Ми завжди раді будь-яким гостям, особливо, якщо вони такі симпатичні.

Він підморгує і заганяє мене в краску. Його привітність збиває з толку.

-        Дівчата, це молодший син мого чоловіка Ігор. А це моя сестра Галя і племінниця Настя.

-        Дуже приємно познайомитись, - пожирає мене очима, а потім повертається до мами і киває їй. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невинна для мажора, Ольга Суниця», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невинна для мажора, Ольга Суниця"