Люсі Лі - Біжи або кохай, Люсі Лі

Виявляється огризатися та сперечатися із Корецьким набагато легше, ніж будувати справжні відносини. До цього ще доведеться звикати. 

– Арино, ти як себе почуваєш? — застигши та продовжуючи пронизувати мене пильним поглядом кличе. - Може, попросити Софу, щоб тобі сюди принесла каву та сніданок?

– Ні, — мотаю головою. – Зі мною все добре, не треба, — уперто тягну. Не знаю на що я розраховувала, але точно не на це. Можливо, на якісь теплі слова перед тим як він піде. Щось на кшталт: «Я сумуватиму» або «Мені тебе не вистачатиме». — Я сама спущусь до кухні, — відвертаючись від нього хрипко проговорюю, щоб він не помітив розчарування на моєму обличчі.

– Ну як знаєш, — безтурботно кидає у відповідь, та врешті решт залишає мене одну. 

І на що я взагалі розраховувала? Що Стас після нашої вчорашньої відвертої розмови, одразу пропозицію мені зробить? Ха, наївна дурепа. Адже по суті, якщо не рахувати того, що я переїжджаю до його кімнати, хоча і це теж ще під питанням, то насправді, між нами нічого не змінилося. І навряд чи я можу розраховувати більше ніж на деякі знаки уваги з його боку, на кшталт гарячого сексу декілька разів за ніч. Але у коханні він так мені й не зізнався, а мені й поготів зась. 

Ще трохи полежавши та по розміркувавши про наші зі Стасом стосунки врешті вирішую що час вставати. Ще потрібно речі скласти для переїзду, але спочатку душ що тонізує, щоб прийти до тями після того, як цей гад завів мене та не надумати закінчити розпочате ним. І звичайно, чашечка ароматної кави.

Коли виходжу з душової кабінки, несподівано відчуваю сильне запаморочення, а слідом і сильну нудоту. Миттєво вхопившись за стіну, щоби не впасти, я проковтнувши ком, що підступив до горла впираюся чолом в холодну поверхню стіни. Намагаюсь якомога глибше дихати, щоб прийти до тями. Ще трохи і я б без свідомості розтягнулася на холодній кахлі ванної кімнати.

Що це було?! 

Панічний страх від голови розтікся холодним ознобом по тілу.

Можливо, це все від втоми та постійного недосипання, а можливо….?

Я почала панічно подумки перераховувати всі причини раптової слабкості та нудоти. І тут як громом серед ясного неба, мене приголомшує здогадом, і я із жахом згадую коли в мене були останні місячні. Більше ніж місяць тому!

Та ні, цього не може бути. я впевнена, що Стас якось оберігається. Хоча…, я не разу не бачила, щоб він використовував захист. Ні я не вірю, що він може бути настільки безпечним у цьому питанні.

Потрібно терміново попросити тітку Софу купити мені тест на вагітність, бо більше нікого. Стасу, звісно я поки що нічого не казатиму, ще невідомо, як він сприйміть таку інформацію, а Нат для цієї місії взагалі не годиться. 

Сподіваюся, я помиляюся, і це просто тимчасове нездужання.

Від автора:

Любі мої, як вам такий вир почуттів між Стасом та Ариною? Чи задовольняє вас те, як я намагаюся передати пристрасть між ними? І як ви вважаєте, чи наважиться Арина зізнатися нарешті Стасу у коханні. Буду дуже вдячна за відклики, та коментарі. З любов'ю ваша Люсі (⁠ ⁠ꈍ⁠ᴗ⁠ꈍ⁠)(⁠ ⁠˘⁠ ⁠³⁠˘⁠)⁠♥

 

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно