Марія Микіцей - Плетиво (Збірка віршів)
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Плетиво (Збірка віршів)" автора Марія Микіцей. Жанр книги: Поезія.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Він каже: «Я не загину, бо так ведеться. Тільки триматиму небо і оборону». Його проводжає вона і стара фортеця та колотнеча запльованого перону, де продають воякам пироги з грибами, де малюків і старших долає спека. Що з нами буде? Що з нами було? Хіба ми Можемо бути поряд і так далеко? Все, що я чую – як тонко співає вітер, і все – ні слова, все, що я бачу – це синє шалене небо, чорне твоє волосся на полотнині. Все, що я знаю – що смерть відімкнула браму, іде на лови, все, що я можу вимовити – про тебе, отак віднині… Летять лелеки… Шепіт про поранену берізку Іллі Титко, 53 ОМРБр І не скажеш – у цьому світло чи лиш покора? Чи тремтіння – спільне у парості і косулі. Он вона стоїть, отака тендітна і білокора, і у білій її корі застрягають кулі. Застрягають – вітри, уламки, шалена тиша, і відлуння гарматних пострілів і «чекаю». Он, дивись, у гілках обламаних світ колише, телефонні дзвінки і нахабні пташині зграї. «Ти приходь, моє літо ясне, приходь скоріше. Поки є в мене сили це прядиво вітру прясти. Поки армії варять кашу і топчуть рясти. Як мені не впасти? Як мені до весни ловити нечасту тишу?» Проминають її проїжджі і подорожні, проминають її, йдучи до оселі й смерті. Проминають і йдуть насипати мішки порожні чи зашити чим є однострої свої протерті. Віти снігом хлеще… Та, поки прикриють спину Наперекір всім новинам, всім скреслим кригам, світ обертається все ще — догори дригом, та без упину. * * * Умієш – малюй картину. Вона нетлінна. Єдине, що світ минущий по них залишить. Сідає, кладе їй голову на коліна, І потім навколо них западає тиша. Крокують війська і змінюються режими, І падають астероїди на Юпітер. І каже вона: «Ми повністю одержимі. Чи варто зробити чаю и потерпіти?». І він їй ні пари з вуст, бо слова – мара, Бо власне уже все сказано сто разів. І ще – бо крадуть кохання, та він не крав, І жодного разу від нього не тверезів. Осіння тривожна ніч забирає кращих. Мовчать вони, і не сплять вони, бо пропащі. І те, що по них прийшло, викликає ліфт, І тіні, мов змії, сплетені
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Плетиво (Збірка віршів)», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Плетиво (Збірка віршів)» жанру - Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Плетиво (Збірка віршів)"