Марія Микіцей - Плетиво (Збірка віршів)
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Плетиво (Збірка віршів)" автора Марія Микіцей. Жанр книги: Поезія.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
на землі. * * * Чи поранений був, чи поранених брав на борт, По розбитій дорозі летів у масній імлі. Він любив її сильно, бо сильна, як смерть, любов, А на смерті він знався краще за янголів. Не казав, як воно пече і коли назад. Ні півслова їй навіть зайвого – не казав. І питала вона: «То чому він іде ні з чим? І чому я стою тут, неначе мене прип’яв? Чуй молитву мою, сподівання мої лічи, Всі, що серце моє труять, що і я – не я». Тільки вітер північний чув та червоний схід, проливалося небо у очі її сухі. Так стрічаються часом сонце і темна ніч, Так стрічаються часом місяць і білий день, Так ми ходимо, як чудовиська в глибині, Виринаючи, щоб подихати, де-не-де. «Не питай у вітрів північних, у чорних злив. Світ ловив мене, не піймав мене, тільки злив». * * * Здається, що світло зникло уже давно. У темряві висихає гіркий полин. Та все-таки ти вставай і бери зерно, і між важелезних жорен його мели. Нехай борошняний порох осяде тут, нехай крижана у глек потече вода. Допоки твої майбутні сади ростуть, допоки тебе не визнали за святу, допоки тобі по силах твоя біда… В порожній твоїй домівці висять щити, на кожному спить грифон і гарчить вві сні. І часом здається, ніби живеш не ти, а спогади, теплі, пружні і навісні… Мели-но своє зерно і колючий біль, розпалюй вогонь в печі і не спи вночі… Колись вони всі повернуться – не тобі, а просто тому, що мають свої ключі. * * * Підступав під немиті вікна густий туман, хтось дорогою, певно, зайвого перебрав. Поверталась війна за воїном крадькома, мов коханка чи дуже віддана медсестра. І співала йому, співала: «Біда-біда, хто, мій соколе, ті набої тобі подасть. Хто вкраде тебе, хто вкладе тебе на нічліг, хто із них?». Теревенили до опівночі картярі, телефони напіврозряджені тень-телень… Заговорювала невидимий оберіг, водночас і прокляття чорне, і привілей. І на грудях його, чи дівчина, чи змія, не давала вона заснути йому ніяк. Картярі запивали острах, і сум, і лють, і гортали книжки психологів і падлюк. Від стіни пробігали відблиски до стіни… Поверталась війна за воїном із війни.
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Плетиво (Збірка віршів)», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Плетиво (Збірка віршів)» жанру - Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Плетиво (Збірка віршів)"