"Хтось пролив щастя" – цикл оповідань зі збірки "Зі стуленим ротом" 2013-2023рр. Філософський романтизм. Магічний реалізм. Ілюстрація – картина Пабло Пікассо "Хлопчик з люлькою"

Холодними долонями вона стиснула чужий золотавий плащ. — Повільно піднімися. Без різких рухів,— попереджаючи, Міхаель, правитель небес, торкнувся лезом меча трохи нижче вуха, і Азраель, відступниця, підкорилась, хоча її меч лежав на відстані руки. Сьогодні смерть кликала з собою, тримала серце янгола у руках й направляла лезо меча. Вона кинула виклик небесам, і за це

Головні герої приїжджають до невеликого міста Оазис Хілл. Однак час у цьому місті тече зовсім по-іншому. Він подає героям великі сюрпризи – приємні і неприємні.

Марія Петрівна Добрянська розповідає історію свого життя. Дитинство в 30-х роках у селі на Дніпропетровщині. Війна та німецька окупація. Повоєнні роки на Донбасі. Це історія натхнення, подолання труднощів, гідного виховання дітей.

Війна моїми очами.

Щось дивне трапляється з полярниками станції «Конкордія». Недалеко від них була виявлена магнітна аномалія. Шапіро – досвідчений радіобіолог прибуває вертольотом, щоб у всьому розібратися. Небезпека на нього чекає попереду.

— Прибери руки від мене! — прошипів Джим, безуспішно намагаючись витягнути руку вулканця зі своєї білизни. Спок стояв за спиною, щільно притискаючись до нього. — Ні, — голос командера був крижаним. І руку справді витягнути не виходило. Він перемістив пальці трохи нижче, і Джим склався навпіл, коли вони здавили його яєчка. — І ти не будеш вказувати, що мені робити з

Деймон Поузі — негідник, холодний, нещадний, а ще…він ненавидить мене. Все просто, я — його тінь. Дівчина, котра за винагороду наглядає за ним. Саме я знаю та бачу його душу наскрізь, коли увесь світ вважає цього хлопця просто крижаним власником великої компанії. Саме я приймаю першою удар, коли він втрачає контроль. Я знаю про нього усе: кого кохає, де проводить

Ви мене з кимось сплутали,я вас бачу вперше в житті-та він не слухає.Підходить впритул і гучно втягує повітря біля шиї-Ммм.Ти так солодко пахнеш лялечко.-Та що ти собі дозволяєш?-намагаюсь відштовхнути,та куди там.-Я мріяв про це.Мріяв що будеш моєю.-Ти що хворий?Не знаю що ти приймаєш,та видно перебрав з дозою.Відпусти мене придурок.-Він сильно стискає мої

— Поки ти під моєю опікою, будеш дотримуватися правил, — його сталевий голос пече нервові закінчення. — Я тобі не песик, щоб слухняно виконувати команди. — Доведеться ним стати на найближчий рік, якщо не хочеш проблем. Він той, кого варто обходити стороною. Нещадний, жорстокий і абсолютно байдужий. Названий брат мого батька і, як виявилося, після випадкового