Мене звуть Аня, і запевняю: я – не шпигунка, не кілер і не нечиста сила, хоча в чужому світі на мене поспішили навісити саме ці ярлики. Я не полювала на безпутного принца Ендера, не спокушала шаєра Рікадора і не намагалася воскресити Дракона-засновника. Мені взагалі не цікаві придворні інтриги, але список звинувачень чомусь розширюється! Єдиний спосіб виплутатися з

Життя - це суцільний ланцюжок переломних моментів: важливих і недуже, помітних і тих, які не залишають слідів у пам’яті. Втім всі вони закладають свій камінець у формуванні особистості. А бувають моменти, які здатні кардинально перекроїти нутро. Та чи на завжди? Можливо процес оборотний? Адже перекроїти не означає знищити. P.S. Роман емоційно важкий. Таке собі

Перша частина тут Справдився найбільший страх Анни: вона опинилася в країні ненависних драконів. Її відносини з Арденсом зайшли в глухий кут: вона все ще його кохає, і все ще ненавидить в ньому дракона. Та чоловік пішов сам - змінить він свою думку? Та й чи варто, адже попереду Відбір, який неможливо скасувати... Окрім того, в руках Анни життя Фелікса і мир між двома

- Для чого вам це ? Мій голос зрадницьки тремтів . - Як я вже казав твій татко мені завинив . Ярослав присів біля мене і дивися мені в очі . Та я не бачила там нічого людяного йому було байдуже на наші життя . - Не чіпайте Алісу і він не мій батько . Я говорила спокійно боялась що б він не нашкодив подрузі через мої слова. - Їй нічого не загрожує поки ти будеш вести

– Вітаю, господарю! – промовила я до нього. – Ласкаво прошу, – посміхнувся дід. – Дякую, Єсеніє, що відгукнулася на мій лист. Я оторопіла. Звідки він знає про мене? – Е-е-е, – лише вигукнула я. – Давненько чекаю я на справжню спадкоємицю цього будинку... – У листі було вказано про аукціон... – розгубилася я від такої заяви. Яка з мене спадкоємиця? – Так і є. За моїм

У старому будинку на околиці дачного містечка живе самотня жінка. У її душі панує смуток. Інколи до неї приїжджають люди. Але затриматися надовго власниця ще нікому не дозволила.

Не пройшло і місяця з дня похорону мами як батько привів у дім іншу жінку. Та ще й з донькою котра тепер є моєю зведеною сестрою. Як вжиитися з тими,кого ненавидиш? І чи знав я тоді,як той день змінить моє життя? Анотацію я писати не вмію тому сподіваюся що книга вам сподобається більше?Приємного прочитання

Деміон не жив, а животів. Він був духом, а потім став драконом. Драконом без людської сутності. Для нього закритий світ його рідних і близьких, він приречений жити в печері, але, завдяки Кракену, у нього з'явилася надія. Тепер він повинен потрапити у світ людей, відшукати свою суджену і відродити в собі людину. Призначена вогняному дракону

Звісно, купуючи будинок за містом по ціні його третини, Ганна Петрівна розуміла, що з ним буде не все просто. Але щоб настільки…

Я хотіла розлучення, чоловік був проти. Тоді я звернулася до чаклунки. Але босорка відкрила мені очі на мій шлюб і на те, що я можу втратити.