Софія Брай - Вагітна не від того боса , Софія Брай

Вже майже рік я зустрічаюсь зі своїм начальником. Все почалося як невинна забава, але тепер у нас все серйозно. І особливо після спекотної ночі я бачу на тесті дві смужки. Ще б бути точно впевненою що ніч я провела саме з ним...Тому що його наглий брат-близнюк і по суті діловий партнер компанії старається переконати мене зовсім в іншому.

Розділ 1.

Я працюю дизайнером інтер'єрів в молодій але вже успішній архітектурній компанії.

Наш директор по маркетингу Артеменко м'яко кажучи мене не любить.Але зриватися на мене він собі дозволяє тільки тоді коли немає мого боса на місті.

- Кайратова ти що глуха?- кричить почервонілий Артеменко 

Доходячи до скляних дверей я стукаю.Він сердито киває.

-Заходь.Присідати не пропоную. Це просто неприйнятно Анастасія.

Всупереч забороні я влаштовуюсь на незручному стільці і складаю руки в замок на животі.

-І що ж дозвольте дізнатися ви вважаєте неприйнятним Ігоре Дмитровичу?- Я зухвало перекидаю ногу на ногу.

Погляд Артеминка переміщається туди,куди я задумала,але він миттєво себе смикає.

-Що це за зовнішній вигляд ви собі дозволяєте?- спалахує він.

-А що не так із моїм зовнішнім виглядом?

Ця грає починає мені набридати,тому я кидаю неприкрито очима на свій смарт годинник. Ще навіть нема дев'яти. Цей засранець виносить мені мізки раніше,ніж я встигаю зарядитися кофеїном.

-Погляньте на свої туфлі- бризкає слиною Ігор і тицяє пальцем на мої білі мюлі на акуратній шпильці.

-І?- нагадую я

-І кофтинки з-під якої вічно стерчить живіт!- Чоловік переможно схрещує руки та відкидається на спинку шкіряного крісла.

-Який сором- Я цокаю язиком.

-Ось саме, тремтіть тут своїми принадами перед Соколовським. Намагаєтеся застрибнути до цього в ліжко? Так от,можу впевнено заявити,що нічого у вас не вийде!.

Ох,любий мій,ти спізнився десь місяців на десять.

-Навіщо ви мене власне,викликали?

-Що хотів,я склав - гаркає Артеменко.

-Ну ось і чарівно. Давайте так Ігоре Дмитровичу,ви свою сексуальну фрустрацію виражатимете в іншому місці. Якщо раптом самотньо, завжди можна допомогти собі рукою. А мені з вами розмовляти ніколи,кава холоне.

Задоволена повертаюсь за свій стіл. На сходах лунають крики,і на майданчику з'являється Ярослав власною персоною.

 

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍