Олесь Ульяненко – найрадикальніший і найжорсткіший український письменник, скандальний і непередбачуваний, автор понад 20 романів. Він єдиний в Україні отримав Малу Державну премію ім. Т. Шевченка (1997). У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи: «Сталінка», «Дофін Сатани», «Квіти Содому» і трилогія «Ангели помсти». «Жінка його мрії» – твір, який вбив свого

«Глиняні ноги» — третій роман із циклу «Варта» серії «Дискосвіт» Teppi Пратчетта. Міська варта розпочинає нове розслідування! Правителя Ветінарі намагаються отруїти, анк-морпоркські сірі кардинали знову марять відновленням королівської влади і «ліплять» собі короля — хоча так чи так для міста це невдала ідея. Тим часом в Анк-Морпорку одне за одним стаються таємничі

Перша книжка прозаїка, принцип якого: «Писати для читача!» Але він не вважає кримінальну літературу розважальною, використовує популярні жанри як форму оповіді, в яку вкладається глибинний зміст. Семеро дрібних злочинців розпрацьовують і здійснюють план пограбування кур'єрів мафії. Так починається повість «Шлюбні ігрища жаб», яка ще до виходу цієї книжки отримала

отсутствует

«Товаришки» Олени Пчілки — соціально-психологічна повість, присвячена проблемі прав жінки в освіті, науці і трудовій діяльності. Перу авторки належить низка інших творів, серед яких «Сосонка», «Світло добра й любові», «Снігова баба», «Солов'йовий спів», «Півтора оселедця», «Артишоки» тощо. Олена Пчілка (справжнє ім’я Ольга Петрівна Косач, в дівоцтві — Драгоманова) —

отсутствует

Закарі Езра Роулінз — звичайний студент, що живе в університетському містечку у Вермонті. Та якось йому до рук потрапляє загадкова книжка із запилюженої полиці бібліотеки. Затамувавши дух, Закарі гортає сторінку за сторінкою, захоплений долею нещасних закоханих, коли стикається з геть несподіваним — історією з власного дитинства. Дивна книжка розбурхує його уяву, тож

Іван Карпенко-Карий (1845—1907) — видатний український драматург, якого І. Франко назвав «одним із батьків новочасного українського театру». Драматична майстерність Карпенка-Карого дозволяла йому з великим успіхом виступати в усіх класичних жанрах. Та найвищого рівня він досяг у комедії, що була справ­ж­ньою творчою стихією митця. Комедії «Сто тисяч» і «Хазяїн», як і

Відомий у себе на батьківщині як автор фентезійних романів та оповідань, Радек Рак у «Легенді про зміїне серце, або Другому слові про Якуба Шелю» вийшов за межі жанру, створивши філософську притчу про багатство й бідність, щирість прагнень та облуду, кохання та пристрасть — саме життя, яке не жартує та не прощає необережності з бажаннями. За основу твору Радек Рак

Люблін міжвоєнних років — і невелике русинське село на Підкарпатті. Алхіміки, чаклуни, демонічні та пекельні істоти, що крокують вулицями міста поряд з їхніми мешканцями, і трагедія людей, в яких залишається лише пам’ять про самих себе: пам’ять розмита й нетривка, де реальність поєднується із казкою та міфом; пам’ять, носієм якої є лише ті, хто пережив — і вижив.