Вона померла на Землі, але отримала нове життя у світі демонів. Її новий чоловік – могутній володар, який не потребує кохання, лише спадкоємця. Але вона не збирається бути просто зручним інструментом…

Творчість, яку не всі зрозуміють...

Світ не ділиться лише на чорне і біле. Є люди, які живуть за правилами, а є ті, хто ці правила пише для себе. Є ті, хто покірно приймає несправедливість, і ті, хто готовий боротися.

Юний баронет Зорепад стає спадкоємцем древньої сили та пам’яті легендарного воїна Світозара. У світі, де свобода стала міфом, а сила визначає все, він мусить прийняти свою долю. Спогади минулого життя стають його зброєю, а боротьба за відновлення справедливості — його шляхом. Чи зможе він перетворити спадок на перемогу, чи зламається під тягарем власної історії? Він

"Неонова" — це збірка віршів про все те, від чого неможливо втекти: біль, війна, кохання, втома, література, хвороби. Про все те, чого ми не обираємо для себе, але співіснуємо з цим у новому світі. В суцільній темряві, де лише примарна надія на інакше життя світить неоном.

Усе почалося з безглуздого спору з подругою. Я навіть уявити не могла, що той незнайомець із клубу виявиться моїм новим викладачем. Максим Савченко. Він холодний, безжалісний. Він той, кого ненавидиш усією душею… але не можеш не хотіти. Його крижаний погляд і пронизливий голос стають моїм найстрашнішим кошмаром і найсолодшим задоволенням водночас. З кожним нашим

Жінка на ім'я Квітка вирощує ніжно-рожеві троянди та продає їх. Усі знають її як продавчиню ніжних рожевих троянд, але ніхто не знає, яким таємним життя живе вона та що ховається за цими чудовими трояндами. Ніхто не підозрює, що під землею її будиночка та садочка знаходиться інша сторона Квітки, що ці троянди живі та керуються цією жінкою. Квітка подобається усім, на

Кажуть "мрії збуваються" але до чого вони можуть призвесьи? До щасливого життя чи навпаки до лікарняної койки? Герой цього оповіданя шукав дещо все своє життя і ось нарешті з'явилась нагода втілити мрію... але як це закінчиться?

Цей роман про козацьких гетьманів і героїчну боротьбу українського народу.

Ох, відкинути б так тридцятку літ назад! Та повернутись на цю ж вулицю! Засніжену вулицю, обперезаною крутими кучугурами, пройтись по глибокому снігу, відчуваючи, як під ногами потріскує мороз… Щоки розчервонілись, до теплої хати поспішаєш! Піднімаєш голову догори, а там згустки диму, що тягнуться із кожного димаря людських осель. І проходячи повз будинки, викрикуєш: