Варто лише залишитись на самоті - тебе одразу з'їсть дракон.

Крук стукав дзьобом у шибку. Він знайшов мене. Знов. Як і минулого разу. Позаминулого. І десятки разів доти. Де б я не ховалась – у глухому, безлюдному селі чи в багатомільйонному місті – він завжди знаходить мене. Бо я – Відмічена. Я несу його печать на своєму тілі.

Життя Марти було розміреним і передбачуваним… поки все не перевернулося з ніг на голову. Зрада коханого, розчарування, спроба втекти від усього — і випадкова зустріч із чоловіком, який змінить усе. Олексій — харизматичний, впевнений у собі, трохи нахабний і неймовірно привабливий. Він пропонує їй угоду: тиждень авантюр, які доведуть, що життя — це більше, ніж страх

Романтична історія знайомства двох молодих ельфів — Етарі та Рунаана. Трохи невпевненості від одного, трохи сором’язливості від іншого, але взаємна симпатія не приймає відмовок.

Місто здригається від серії жорстоких убивств. Тіла жертв перетворюються на викривлені фрагменти страшної головоломки чужі органи, пришиті, наче частини мертвої мозаїки. Патологоанатом Деніел, який звик бачити смерть, не був готовий до того, що на столі опиниться його власна дружина. Кожен розріз скальпеля відкриває не лише моторошну реальність, а й двері у минуле,

Персонального джина замовляли? Ні? А доведеться прийняти. І три бажання доведеться загадати. А от до чого це призведе?..

– Знайдіть мені цей норовливий шмат м’яса. Хоч з-під землі дістаньте! Та без ласої здобичі не повертайтеся! – грізно виблискують очі господаря. – Так, пане! Ми пустили по сліду стрімкого Данте, але на трасі пес безсилий. Виходить, її підібрало якесь авто… – Байдуже, хоч прибульці. Я оголошую полювання! А тому, хто поверне дівку - обіцяю файну тачку зі свого стійла.

**"Силуети на пероні" — це поема про внутрішній стан людини, яка опиняється на межі між минулим і майбутнім. Перон тут символізує місце очікування, де час ніби зупинився, а силуети — це лише примарні відбитки спогадів, втраченої близькості чи невисловлених почуттів. Вони нерухомі, безликі та мовчазні, нагадуючи про те, що іноді життя здається застиглим у

Йшов другий рік великої війни. Всі зусилля і кошти спрямовувалися на омріяну перемогу. Тому, вирішення деяких повсякденних питань було не на часі...

Моя автобіографія втрат.