Важко не закохатися у студента-мажора, який заради неї змінює своє життя. Проте чи є в них шанс на майбутнє, якщо вона не готова зраджувати своїм принципам та переступати заборону, а в нього занадто все складно з батьками, які самі обирають йому життєвий шлях? Чи матимуть вони бодай крихітний шанс на щастя? А якщо й отримають його, чи зможуть пройти крізь

– Ярова звільнили, – повідомляє мені сестра, під час чергового дзвінка. - Його люди приходили до мене і питали про тебе... Що ти вже наробила, Рорі? Чому він шукає тебе? Я судорожно ковтаю, відчуваючи, як серце прискорює ритм. - Нічого... Я просто його зрадила, - шепочу безпристрасним голосом, повільно осідаючи на підлогу. День, якого я боялася більше смерті, настав

ЧЕТВЕРТА КНИГА ЦИКЛУ (можна читати окремо) - Що ви ходите за мною? Думаєте, я не бачу? Спостерігаєте, посміхаєтеся. Я і директору можу поскаржитися! Усміхається, дивлячись на мене згори. Начебто по-доброму, але трохи дивакувато. І підійшов надто близько, відчого стало ніяково. – Я йшов до виходу. Хіба це заборонено? – Коридор широкий. Ідіть собі де хочете, але не за

Він. У зовсім юному віці зраджений відразу двома жінками. Єдиний вихід, аби вберегти здоровий глузд - заховати себе за амплуа поганого хлопця, яким усі його вважають. Чи знайдеться та, хто зможе побачити Адама справжнім за маскою безтурботності? Вона. Теплична квіточка, яку батьки з самого дитинства зрощували для стабільного майбутнього, яке уже давно для неї

Не родина, а мафія! Увійти можна – вийти не дадуть. Може своїм життям трохи і не задоволена була, та жалітись було гріх. Аж тут раптом таке закрутилось, що вже і дивуватись не встигаю, лиш маневрую між «доброзичливцями». От тільки місця для маневрів все менше – живу під пильним оком одного наглядача. Сильно не вередую, наглядач веселий, та щось всі тісніше нам вдвох

Життя Йорунн позбавлене магії, адже у степу вірять лише у гострий меч, влучну стрілу та швидкого коня. Однак випадкова знахідка у занедбаному капищі змінює все. Тепер Йорунн — перешкода для магів з далекої Золотої імперії, її брат, молодий конунг Лід, бачить сни про місце без часу та простору, а степом повзуть чутки про вторгнення ворогів з півночі. Щоб зберегти

Я трохи поредагувала помилки, які виявила у книзі. І це надихнуло мене на маленьке продовження.

Чи закінчується дружба, коли у ній з'являється кохання? Безумовно, якщо обоє бояться зізнатися. Крах подарує йому доньку та нещасливий шлюб, а їй надійне чоловіче плече, яке не має обличчя, бо вона їх замінює щойно чоловік у неї закохується. Але у долі свої плани. Нова зустріч неминуча. Тільки як вона закінчиться? "Застигаю за крок від неї, почувши лише голос,

— Не удавай з себе невинність, Сабріно. Можу вирішити, що разом з крамницею і тебе на рік собі взяв. Давлюся повітрям. Очі на грудній клітці Марка зупинилися, не рухаються. Слова набатом у скронях вистукують. — Я не… — Думай, — різко додає, пальцями за підборіддя хапає та змушує на себе дивитися. — Не пропонуй того, що не зможеш дати. Інакше одного разу шкодуватимеш,

«Тату, зачекай скоро буду» — такий напис вирішую написати на подарунковому торті, щоб розповісти про вагітність Марку, відомому автогонщику. Чоловікові, в якого я давно закохана, і якому врятувала життя. — Вибачте, але я вас не знаю, — каже коханий чоловік, дивлячись мені в очі, коли я сама приїжджаю до нього. — Марку, це ж я, Каро! — трясу його за плечі. — Каро, я