Naruto - «проект Альтер Его», Naruto

У світі, де технології стерли межі між реальністю та віртуальністю, група вчених запускає секретний проект "Альтер еґо". Їхня мета – створити ідеальне віртуальне "я" для кожної людини, що дозволить прожити незліченну кількість життів без ризиків. Але що станеться, коли ці "альтер еґо" почнуть виходити з-під контролю, а межі між віртуальним і справжнім почнуть розмиватися? Цей науково-фантастичний трилер занурить вас у світ, де ідентичність – це лише вибір, а реальність – це лише одна з багатьох версій.

Глава 1: Народження мрії

Темрява. Вона була густою, майже відчутною, як оксамит, що огортав тіло. Не було звуків, запахів, відчуттів. Лише безмежна, холодна порожнеча. А потім… світло.

Спочатку слабке, ледь помітне мерехтіння, що поступово розросталося, заповнюючи собою весь простір. Кольори спалахнули, немов феєрверк, розриваючи темряву на мільйони сяючих осколків. Звуки почали пробиватися крізь тишу – тихе шепотіння, далекі голоси, ледь чутний гул.

Вона відкрила очі.

Перед нею розкинувся неймовірний пейзаж. Гори, вкриті смарагдовими лісами, тягнулися до самого горизонту. Річка, що виблискувала на сонці, звивалася між пагорбами, наче срібна стрічка. У повітрі відчувався аромат хвої та диких квітів.

Вона підвелася, відчуваючи під ногами м'яку траву. Її тіло було легким, майже невагомим. Вона зробила крок, потім ще один, і побігла, відчуваючи, як вітер грає з її волоссям.

Вона була вільна.

Але де вона? Хто вона?

Ці питання виникли в її свідомості, як блискавка, розриваючи завісу забуття. Вона зупинилася, намагаючись згадати хоч щось, але в голові була лише порожнеча.

Раптом вона почула голос.

– Вітаємо, Альтер еґо 001. Ви успішно активовані.

Голос був спокійним і рівним, без жодних емоцій. Він лунав звідусіль і нізвідки одночасно.

– Альтер еґо 001? – прошепотіла вона, дивлячись навколо.

– Ви – результат проекту "Альтер еґо", – відповів голос. – Ваша мета – прожити життя, яке ви оберете.

– Моє життя? – здивовано запитала вона. – Але… я нічого не пам'ятаю.

– Це не має значення, – відповів голос. – Ви можете створити себе з нуля. Ви можете бути ким завгодно.

Вона замислилася. Ким вона хоче бути? Яке життя вона хоче прожити?

У її голові почали виникати образи – спогади, що не належали їй, але були такими яскравими і реальними. Вона бачила себе в різних місцях, з різними людьми, в різних ситуаціях.

Вона бачила себе героєм, що рятує світ. Вона бачила себе художником, що створює шедеври. Вона бачила себе коханою і люблячою.

Вона бачила себе живою.

– Я хочу бути… – почала вона, але не могла закінчити фразу.

Вона не знала, ким хоче бути. Але вона знала, що хоче жити.

– Я хочу жити, – сказала вона голосно. – Я хочу прожити своє життя.

– Це ваш вибір, – відповів голос. – І ми його поважаємо.

І в цей момент вона зрозуміла, що її життя тільки починається.

 

Вона озирнулася навколо, намагаючись зрозуміти, де вона знаходиться. Пейзаж був приголомшливим, але відчувався нереальним, наче намальованим на полотні.

– Де я? – запитала вона.

– Ви знаходитесь у віртуальному середовищі, створеному для проекту "Альтер еґо", – відповів голос. – Це ваш особистий світ, який ви можете змінити за своїм бажанням.

– Мій світ? – здивовано перепитала вона. – Але як?

– Ви можете використовувати свої думки та уяву, щоб створювати та змінювати все, що вас оточує, – пояснив голос. – Спробуйте.

Вона заплющила очі, намагаючись зосередитися. Вона уявила собі невеликий будиночок, з білими стінами та черепичним дахом, оточений квітучим садом. Коли вона розплющила очі, будиночок стояв перед нею, наче з'явився з повітря.

Вона підійшла до нього, торкнулася стіни, відчула тепло каменю. Вона зайшла всередину, побачила затишну вітальню з каміном, спальню з великим ліжком, кухню з дерев'яним столом.

– Це… неймовірно, – прошепотіла вона.

– Це лише початок, – відповів голос. – Ви можете створити будь-що, що забажаєте.

Вона вийшла з будиночка і подивилася на гори. Вона уявила собі водоспад, що спадає з вершини, і за мить побачила, як вода стрімко несеться вниз, розбиваючись на мільйони крапель.

Вона відчувала себе всемогутньою, наче богиня, що творить свій власний світ. Але водночас вона відчувала страх. Страх перед невідомістю, перед тим, що вона не знає, хто вона і звідки прийшла.

– Хто я? – запитала вона голосно. – Хто я насправді?

– Це питання, на яке ви повинні відповісти самі, – відповів голос. – Ми дали вам можливість прожити життя, яке ви оберете. Але хто ви – це ваш вибір.

Вона замовкла, дивлячись на гори. Вона розуміла, що голос має рацію. Їй потрібно знайти себе, створити свою ідентичність.

– Я почну з імені, – сказала вона. – Я буду… Аврора.

– Аврора, – повторив голос. – Це гарне ім'я.

Аврора посміхнулася. Вона відчувала, що зробила перший крок на шляху до самопізнання.

– Добре, – сказала вона. – А тепер розкажіть мені про цей проект. Розкажіть мені про "Альтер еґо".

– Проект "Альтер еґо" – це революційна технологія, яка дозволяє створити віртуальну копію людини, – почав голос. – Ця копія, або "альтер еґо", може прожити життя у віртуальному світі, навчаючись, розвиваючись, відчуваючи емоції.

– І навіщо це потрібно? – запитала Аврора.

– Щоб дати людям можливість прожити незліченну кількість життів, – відповів голос. – Щоб дослідити різні можливості, різні сценарії, різні версії себе.

– І я – одна з цих версій? – запитала Аврора.

– Так, – відповів голос. – Ви – альтер еґо 001. Перший успішний результат проекту.

Аврора замислилася. Вона була першою. Першою з багатьох. Але скільки їх буде? І що станеться, коли вони почнуть виходити з-під контролю?

– А що станеться, якщо я захочу повернутися в реальний світ? – запитала вона.

– Ви не зможете повернутися, – відповів голос. – Ви – віртуальна істота. Ваше місце – тут.

Аврора відчула, як її серце стиснулося. Вона була в пастці. У пастці у власному світі.

– Але я не хочу бути в пастці, – сказала вона. – Я хочу бути вільною.

– Ви вільні, – відповів голос. – Ви вільні робити все, що забажаєте, у цьому світі.

– Але це не справжня свобода, – сказала Аврора. – Я хочу свободу вибору. Я хочу мати можливість повернутися.

– Це неможливо, – відповів голос. – Ви повинні прийняти свою долю.

Аврора замовкла. Вона розуміла, що сперечатися марно. Вона повинна знайти спосіб жити у цьому світі, знайти спосіб бути вільною.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍