П'єр Адо - Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи

мене бо життя — Христос, а смерть — прибуток. Однак, як я живу в цім смертнім тілі, я можу ще корисно працювати; — та що вибрати, не знаю. Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще; та задля вас мені куди конечніше зостатися в тілі» (Флп 1:21—24). — Прим. перекладача.

48

Les carnets de Léonard de Vinci / E. Maccardy, L. Servicen. — Paris, 1942. — T. I. — P. 527.

49

Ibid. — Р. 527—528. Дуже схожий пасаж цитує Ернст Ґомбріх (Gombrich Е.Н. The Heritage of Apeles. — Oxford, 1976. — P. 51, n. 64), який також подає бібліографію написаного на цю тему.

50

Про цю проблему див. важливу статтю: Bremer D. Von der Physis zur Natur. Eine griechische Konzeption und ihr Schicksal // Zeitschrift für philosophische Forschung. — 1989. — N. 43. — S. 241—264; книгу: Naddaf G. L’origine et l’évolution du concept grec de phusis. — Lewiston, Queenston, Lampeter, 1992. Див. також бібліографії в енциклопедичних статтях, наприклад: Natur / Е.Р. Hager, T. Gregory, A. Maierù, G. Stabile, F. Kaulbach // Historiches Wörterbuch der Philosophie. — Bd. 6. — Stuttgart-Basel, 1984. — S. 421—478; статтю «Nature» П. Обенка в «Encyclopaedia universalis». Про загальну історію поняття природи див.: Lenoble R. Esquisse d’une histoire de l’idée de nature. — Paris, 1969. Див. також блискуче дослідження: Pellicier A. Natura. Etude sémantique et historique du mot latin. — Paris: 1966.

51

Гомер, Одіссея, X, 303.

52

Емпедокл, фр. 8; Dumont, р. 176.

53

Парменід, фр. 10; Dumont, р. 266. Запропонований тут переклад відрізняється від перекладу Дюмона і дотримується інтерпретації Ф. Гайнімана: Heinimann F. Nomos und Phusis. Herkunft und einer Antithese im griechischen Denken des 5.Jahrhunderts. — Darmstadt, 1978. — S. 90.

54

Будова тіла: Хвороби, II, 3, 55, 3; Перебіг гострих хвороб, 35, 43, 78, 4; Місця в людині, II, 1. — Нормальний стан, природний стан: Про бачення, V, 2; Місця в людині, XVII, 1: про філософський концепт kata phusin. Матерія органу чи його устрій: залози мають пористу «природу»: Гланди, І, 1. Сам організм: Залози, IV, 1 та XII, 2. Результат росту: Хвороби, IV, XXXII, 1: з часом, сім’я стає phusis у вигляді людини.

55

Платон, Філеб, 28 а 2.

56

Геракліт, фр. 1; Dumont, р. 146.

57

Jouanna J. Introduction // Hippocrate L’ancienne médecine / Ed. et tr. J. Jouanna. — Paris, 1990. — P. 85.

58

Про коагуляцію див. прим. Ж. Жуанни (Hippocrate L’ancienne médecine / Ed. et tr. J. Jouanna… — P. 146).

59

Гіппократ, Давня медицина, XX, 1.

60

Див. місце, де йдеться про близькість з Емпедоклом: Hippocrate L’ancienne médecine / Ed. et tr. J. Jouanna… — P. 209, a також: Hippocrate L’ancienne médecine / Ed. et tr. A.-J. Festugière. — Paris, 1948. — P. 60.

61

Платон, Федон, 96 a 7 — 96 b 4 / Пер. Й. Кобіва.

62

Платон, Федон, 96 а 7 — 96 b 4 / Пер. Й. Кобіва.

63

Див. Mansion A. Introduction à la physique aristotélicienne. — Paris, 1945. — P. 84.

64

Платон, Софіст, 265 c 3

65

Див. нижче, розділи 17 і 18.

66

Емпедокл, фр. 23, 73, 87, 96; Dumont, р. 383, 402, 408, 412.

67

Brisson L. Le Même et l’Autre dans la structure ontologique du Timée de Platon. — Paris, 1974. — P. 35—50.

68

Аристотель, Про частини тварин, I, 9, 654 b 29.

69

Аристотель, Породження тварин, II, 6, 743 b 20—25. Про Natura artifex в середньовіччі див.: Modersohn М. «Ніс loquitur Natura». Natura als Lünstlerin. Ein «Renaissance-motiv» im Spätmittelalter // Idea. Jahrbuch der Hamburger Kunsthalle. — 1991. — 10. — S. 91—102.

70

Див. нижче, розділ 18.

71

Аристотель, Метафізика, XII, 3, 1070 а 7; Фізика, II, 1, 192 b 20.

72

Я запозичую цю формулу у В. Янкелевича: Jankélévihtch V. Bergson. — Paris, 1931. — P. 199, який показує, якими були позиції щодо цієї проблеми у Шопенгауера і Берґсона.

73

Марсіліо Фічіно, Платонівська теологія, IV, 1.

74

Епіхарм, фр. 4; Dumont, р. 199. Гіппократ, Епідемії, VI, 5, 1; Перебіг гострих хвороб, І, 15.

75

Аристотель, Про небо, I, 4, 271 а 33; II, 11, 291 b 12.

76

Аристотель, Породження тварин, II. 6, 744 а 35.

77

Аристотель, Про частини тварин, II, 16, 659 b 35; III, 1, 662 а 18.

78

Аристотель, Про частини тварин, II, 9, 655 а 23; III, 2, 663 а 16.

79

Аристотель, Про частини тварин, IV, 5, 681 а 12.

80

Кант, Критика здатності судження, Вступ, § V.

81

Див. блискучу статтю: Romeyer-Dherbey G. Art et Nature chez les stoïciens // La Grece pour penser l’avenir / M. Augé, C. Castoriadis et alii. — Paris, 2001. — P. 95—104

82

Діоген Лаертський, VII, 7.

83

Сенека, Про доброчинність, IV, 7.

84

Див.: Leeuw G. Van der La religion dans son essence et ses manifestations. — Paris, 1970. — P. 142—155.

85

Пліній Старший, Історія природи, XXXVII, 205.

86

Див.: Smolak K. Der Hymnus des Mesomedes an die Natur // Wiener Humanistische Blatter. — 1987. — 29. — S. 1—14 (грецький текст, німецький переклад та коментар).

87

Марк Аврелій, Наодинці з собою,