Кері Ло - Поруч у темряві , Кері Ло

— То ти все знав?

— Так, Емі мені все розповіла.

— От же лисиця, — зітхнула Аріна, але в кутиках її губ з’явилася ледь помітна усмішка.

— Вона чудовий союзник, — я знову притягнув її до себе і поцілував у маківку.

Ми стояли мовчки, насолоджуючись один одним. І зараз я був ще щасливішим.

— Матвію… — порушила тишу Аріна.

— Ммм?

— Є дещо, про що я маю тобі розповісти, — вона відхилилася, опустивши погляд. — Загалом, ми не планували, але так уже сталося…

Вона нервово стискала пальці, а я відчув, як у грудях похололо.

— Арі, ти мене лякаєш.

Вона нахилилася, дістала щось із сумки, що лежала на підлозі і простягнула мені.

Я вагаючись узяв це, намагаючись зрозуміти, що вона мені дає. 

Це був тест на вагітність і на ньому було дві чіткі червоні смужки.

Я застиг. Поглянув на тест, потім на Аріну. Вона нервово кусала губу, очі були сповнені тривоги. І тут до мене дійшло.

Я підхопив її на руки й закружляв, сміючись від щастя.

— Кохана, ти зробила мене найщасливішим чоловіком на землі!

Вона тихо засміялася, але я відчув, що її серце б’ється прискорено.

— Ти справді радий? — запитала вона, коли я зупинився.

Я поставив її на підлогу, взяв обличчя в долоні та заглянув їй прямо в очі.

— Звичайно. Я навіть мріяти про це не міг! Думав, що ми займемося цим питанням після весілля. Але так навіть краще.

Очі Аріни зволожилися, одна сльозинка скотилася по щоці. Я ніжно стер її великим пальцем.

— Кохана, що трапилося?

Вона схлипнула, але усміхнулася крізь сльози.

— Я просто розчулилася, — зітхнула. — Мабуть, це вже гормони. Останнім часом я тільки те й роблю, що плачу.

Я провів пальцями по її щоці.

— Чому я ні разу цього не бачив?

Вона винувато опустила очі, і я все зрозумів.

— Ти плакала через мене…

— Я просто боялася, — тихо зізналася вона.

Я винувато стиснув її в обіймах.

— Вибач. Ти зараз у такому вразливому стані, а я ще й змусив тебе нервувати.

— Нічого, — пробурмотіла, ще сильніше притискаючись до мене. — Зате такий чудовий сюрприз вийшов.

Я усміхнувся й ніжно підняв її обличчя за підборіддя.

— Твій кращий сюрприз, — прошепотів я перед тим, як поцілувати її.

Аріна відповіла мені з таким запалом, що в мене перехопило подих. Я не витримав — підхопив її на руки й поніс до сходів. Вона лише сильніше обхопила мене руками за шию.

Це був наш початок.

Любі, це останній розділ, і я щиро сподіваюся, що він вам сподобався. На мою думку, він вийшов дуже чуттєвим, але мені цікаво дізнатися й ваші враження!

Епілог буде ввечері – точно до кінця дня, але о котрій саме, поки не знаю.

А вже найближчими днями на вас чекатиме новинка, тож підписуйтеся, щоб нічого не пропустити!

Зустрінемося в епілозі! 🤍