Аріна Вільде - Не чужі, Аріна Вільде

— До мене дійшли чутки, що моя донька до тебе небайдужа, Леонов.
— Ніяких проблем не виникне. Вона мене не цікавить.
— Ти мене не зрозумів, майор, - усміхається Смоленський. – Сьогодні ж запросиш її на побачення, будеш найввічливішим хлопцем у світі. А… через місяці чотири можна й весілля зіграти.
— Це жарт? – похмуро дивлюсь на чоловіка переді мною.
— Я ніколи не жартую, Леонов. І якщо ти не зробиш, як кажу, відправлю тебе служити на заставу. І звідти ти повернешся, тільки якщо вирішиш у відставку піти. Вибір за тобою.
***
Я закохалася в нього з першого погляду. Мріяла, що колись він стане моїм чоловіком. І ось, стільки років потому, він нарешті звернув на мене увагу. І покликав заміж. Мамусю, здається, я по-справжньому щаслива. Вперше в житті…
ХЕ, двотомник