Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Наука, Освіта » Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи) 📚 - Українською

Віктор Суворов - Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

372
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)" автора Віктор Суворов. Жанр книги: Наука, Освіта.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 8 9 10 ... 79
Перейти на сторінку:
техніка. Але все ж це Москва-400. А раптом побачать якісь таємниці! Кому не попало сідати там не дозволено. Потрібно невідкладно оформити допуск.

Допуск двом пілотам оформили майже миттєво. Побивши всі рекорди. Справа ж нагла! Лише 3 години знадобилося недремним органам, щоб встановити: так, люди гідні, військову таємницю зберігати вміють, нехай сідають, адже на таємному аеродромі нічого, крім вишки, ангарів і транспортних літаків, немає!

Невідомий порушник тим часом пройшов над трьома найважливішими об'єктами Радянського Союзу, в тому числі й над полігоном у Семипалатинську. І спокійно до свого королівства через море полетів.

Доповіли Хрущову: порушник безкарно літає над стратегічними об'єктами, йому можна, а своїх, десятиразово перевірених, тих, хто повинен наші таємниці захистити, туди не пускають заради того, щоб випадково не допустити витоку інформації.

Хрущов сказився. У сказі він був страшним. Полетіли пильні товариші зі своїх постів, втрачаючи під час падіння генеральські погони і лампаси. Але момент утрачений. Його не повернеш. Коли ще з'явиться?

5

Привид з'явився 1 травня 1960 року.

U-2

За неписаним законом, відповідно до якого все завжди відбувається не так, як би хотілося, всі Су-9 перебували в той момент зовсім не в тих районах, над якими ковзав привид. Після минулого скандалу відданий наказ: у разі надзвичайних обставин перехоплювачі Су-9 можуть використовувати будь-які злітно-посадкові смуги як Радянського Союзу, так і всіх його союзників. Обмеження зняті навіть з урядових аеродромів! Але немає жодного перехоплювача, який можна було б ось просто зараз перегнати звідкись на напрям польоту порушника.

- Ох, нам би зараз Су-9 - зітхнув маршал Бірюзов.

І раптом командувач авіації ППО двічі Герой Радянського Союзу генерал-полковник авіації Савицький стрепенувся: є Су-9!

- Де?

- Біля Свердловська, в 4-й армії. На перегоні.

- Піднімай!

6

Коли Бог наводив порядок на землі, авіація була у повітрі. Тому там, де починається аеродром, закінчується порядок.

Три дні тому капітан Ігор Ментюков на Су-9 сів на аеродромі 4-й армії ППО Кольцово біля Свердловська. Далі його не пустили через погоду. Тут заночував. Потім і застряг. Машина абсолютно таємна, навіть ім'я її стороннім знати не належить. Машина молоденька. Дитячими хворобами не перехворіла. Її випускають в небо тільки при дуже гарній погоді, як пускають гуляти дитину, яка тільки навчилася ходити.

Відразу після приземлення Су-9 заправили і замкнули в ангар, опечатали, виставили сторожу.

А по аеродрому слух: незнайомець в гостях.

- Так хто ж такий?

- Базікають люди, «Яковлєв». Як-31.

- Ні. Це Ільюшина літак.

- Дурниці. Ніколи Ільюшин винищувачів не робив.

- А ось тепер зробив!

- Хлопці, не сперечайтеся. Це МіГ. Тільки який саме, не скажу. Таємниця.

Чекав капітан Ментюков день, чекав другий. А 1 травня вирішив відіспатися. Цей день для чого завгодно, та тільки не для перегону новітнього перехоплювача.

Але відіспатися не дали. Підняли. Наказали злетіти.

І ось таємничий незнайомий срібний красень вирулює на старт. Завмер аеродром у захопленні:

- Ну, Яковлєв дає!

- Та який, до біса, Яковлєв? Сам Туполєв на перехоплювачі перейшов.

7

Командувач авіації 4-ї окремої армії ППО генерал-майор авіації Юрій Вовк доповів на Центральний КП ППО країни:

- Я - «Сокіл». Су-9 піднято. Зброї на ньому немає.

Воно й зрозуміло. Якби ракети вже й були прийняті на озброєння, то на аеродромі, на якому базуються МіГ-19, їх бути все одно не могло. А гармати на Су-9 не передбачені.

Москва прийняла рапорт і віддала короткий наказ: таран!

Капітан Ментюков набрав три тисячі. І отримав вказівку:

- 732-й, я - «Сокіл», продовжуй набір, напрямок - схід!

Який до біса схід, якщо Су-9 треба перегнати на захід? Невже літак на завод наказали повернути? І навіщо? Та в святковий день. А «Сокіл» - це не хто-небудь, а САМ. Якого біса польотом керує сам командувач авіації 4-ї армії ППО?

Набрав Ментюков висоту на перегін, а йому «Сокіл» спокою не дає:

- Вище бери, ще вище, вище, я сказав!

І раптом:

- 732-й, слухай уважно. Ціль реальна. Підеш на таран. Наказ Москви.

Велика й могутня, правдива і вільна російська мова. І капітан Ментюков, нехтуючи правилами радіодисципліни і радіомаскування, віртуозно вжив знання невичерпних глибин і багатств мови великого народу для того, щоб висловити свою повагу керівнику польотів. Звідки йому, пілоту-інструктору Центру бойового застосування і перепідготовки льотного складу знати, що тут у бойовому полку була оголошена тривога, що над країною гуляє реальна ціль, що підняли його не на завершення перегону, а на перехоплення. У нього немає ні гермошолому, ні компенсувального костюму. На перегоні вони не потрібні. Але в полку знайшли б. Уже зодягнули б для такого випадку. Тим більше, що порушнику дістатися до Свердловська однієї години ніяк вистачити не могло. Вже за цей час пілота одягнули б для перехоплення і бою.

Сокіл мовчанням відповів. А що скажеш? Людина йде на смерть. Таран на такій висоті ніхто ніколи не робив. Пілот без компенсувального костюму і гермошолому, опинившись у порожнечі стратосфери, просто трісне. Його розірве на шматки.

Його підняли на перехоплення, не попередивши про це. Він же думав - на перегін.

- 732-й, кидай баки!

- Кинув.

- Форсаж! Ціль попереду. Вмикай приціл.

- Включив. Ні дідька не видно. Ціль ставить перешкоди.

- 732-й, ціль почала розворот.

У порушника перевага у швидкості! У тому перевага, що в нього швидкості набагато менше. Порушник зрозумів, що потрапив у халепу, але вийшов з неї простим розворотом вбік. А в перехоплювача Су-9 дві швидкості звуку. Його он куди пронесло.

- «Сокіл», де ціль?

- Розвернися. Тепер лівіше від тебе і вище. Таран!

- Зрозумів. Не забудьте дружину і матір.

- 732-й, все зробимо. Форсаж!

- Є форсаж! Знову перешкоди. Не бачу. Де він?

- Ми його теж втратили. Напевно, ти знову проскочив повз нього. Скидай швидкість. Вимикай форсаж!

- Не можна вимикати!

- Вимикай! Це наказ!

Відповів капітан Ментюков словами, які я за давністю років забув. Але якщо б і згадав, то мені все одно не дозволили б їх тут відтворити.

Фраза була довгою, але зміст її полягав в тому, що там, на землі, працюють так, як треба працювати з МіГ-19. Але Су-9 - зовсім інша машина.

Але на землі в гарячці про це зовсім забули, а матюки перехоплювача не розшифрували. Але якщо б і згадали, що наводять не МіГ-19, а Су-9, то все

1 ... 8 9 10 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"