Анна Потій - Серце Кальдерона, Анна Потій

— Я знаю, — кивнула Лівія, але не рушила з місця.

— Тоді чому стоїш? — він глянув на неї, дивуючись. — Ти щось задумала?

— Я просто… — вона озирнулася на Третього. — Якщо він каже правду, то це все змінює.

— Щодо міста?

— Так, — очі Лівії були сповнені рішучості. — Ми не можемо залишити тут Третього.

— Гаразд, але нам треба бути дуже обережними. Я не хочу створювати купу нових протезів. Для себе. Або для тебе, — Едгар весело підморгнув, але в його погляді читалася тривога.

— Тоді тримайся поряд, Едгаре. Я тебе прикрию, — вона усміхнулася. — Думаю, далі буде лише гірше, але ми впораємось.

— Завжди з тобою, Лів, — кивнув він.

І в цей момент Третій різко обернувся.

— Ви це чуєте?

— Що саме? — спохмурнів Едгар.

— Тепер чути не лише аварійні сигнали. Хтось намагається розбудити керуючий механізм, підключається до самої серцевини системи.

— Хто? — Лівія зробила крок до нього ближче.

— Ми дізнаємось, якщо повернемось на верхній рівень. Але будьте готові: це може бути людина. А може… інший я. Один із тих, кого не відключили.