Ріна Март - Під лапою Вовка, Ріна Март

Луї розумів, що довго ось так стояти навпроти хижої тварини він не зможе, тож, зібравши усю волю в кулак, він різко витяг шпагу з твердим наміром боронити своє життя до останнього подиху. Від його різкого руху вовк раптом присів та стрибнув прямо йому на груди, подолавши за якусь секунду кілька саженів та поваливши принца крові на холодну землю. Його важка лапа каменем лягла на груди Луї, а глибоке гаряче дихання обпалювало обличчя. Принц Конде попрощався з життям та намагався згадати хоч якусь молитву, аби Господь зглянувся над його грішною душею, коли раптом обімлів від жаху. Мороз шкірою пішов від того, що сталось наступної секунди.

- Твоє спасіння у медальйоні. – почув він хриплий колючий голос, такий колючий, що дряпав повітря.

До нього говорив Вовк, і очі його, світло-сірі, були геть не тваринними. Луї заприсягнувся б усіма богами, що це були очі людини.

Полководець сіпнувся від жаху та відчаю і … прокинувся.

Любий читачу, якщо тобі подобається моя творчість. напиши про це у коментарях та постав уподобайку. Це надихне мене писати ще краще для тебе ))