Тетяна Барматті - Фея - Повелителька часу, Тетяна Барматті
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
За все в житті потрібно розплачуватися.
Уперше Еріон усвідомив, наскільки правильним було це твердження. Звісно, він ніколи не думав, що зможе залишитися незаплямованим жодним злом, залишаючись на посаді Імператора, але хтось явно його прокляв! Ні, а як ще дракон міг пояснити той факт, що його маленька фея зовсім не хотіла йти на контакт. Він буквально знемагав від туги, все прокручуючи її образ у голові, а вона показувала йому тільки своє невдоволення.
З моменту встановлення їхнього магічного зв'язку минув уже тиждень. Він намагався не тільки вмовляннями, а й різними скарбами задобрити неприступну фею, але нічого не виходило. По суті, він навіть не злився зовсім на те, що вона отруїла його отруйним порошком, після якого в нього два дні голова боліла. Але, на жаль, результатів не було.
Природно, не маючи жодного прогресу, доводиться йти на відчайдушні кроки й шукати саме те, що може зацікавити кохану. Так великий Імператор драконячого народу знайшов найотруйніший гриб, який тільки можна було. Він ріс на отруйних болотах і являв собою єдину яскраву пляму в цьому забутому всім живим місці. Втім, роздобути бодай частину гриба було навряд чи під силу навіть йому, драконові!
У цей час Ніла сиділа у вітальні в будинку Азура і нудьгуюче дивилася у вікно. Імператор не з'являвся вже деякий час, що трохи її насторожувало. За останній тиждень вона вже звикла до його незримої присутності. Здавалося, варто їй тільки подумати про нього, як чоловік був уже поруч. Але сьогодні все явно йшло не за сценарієм.
– Може, він втомився? – прошепотіла вона, відчуваючи всередині суміш із полегшення і жалю. – Як же швидко він здався... – незадоволено фиркнула фея, нарікаючи на легковажність одного нахабного дракона.
– Що ти там шепочеш? – уточнила підозріло Ліра.
– Нічого. Нудно просто.
– О, так може, варто було б погодитися на побачення з Імператором?
– Навіщо мені на нього погоджуватися? Він обманом завів мене в підвал...
– Свою скарбницю, – поправила її Ліра.
– Та яка різниця? Неважливо, він обманом вкрав мене, а потім змусив проходити з ним разом через завісу з листя, щоб прив'язати мене до себе магією!
– Завіса з листя ніяк би не допомогла, якби ви не підходили одне одному, – уточнила Ліра, скоса подивившись на подругу.
– Це має значення? Загалом, він нахабний, нерозумний, холодний...
– Наскільки я зрозуміла, дуже навіть гарячий.
– Звідки такі пізнання? – насупившись, випалила Ніла, пильно подивившись на подругу.
– Ну як же так? Весь цей тиждень Імператор закинув свої важливі державні справи, щоб переслідувати тебе. Він не раз запрошував тебе на побачення, був постійно поруч, якщо ти в ультимативній формі не відсилала його геть, і всіляко висловлював свої почуття. Як на мене, то цей чоловік максимально палкий.
– То ти про це... – кашлянувши, ніяково усміхнулася рудоволоса фея.
– Про це, – кивнула Ліра. – От тільки навіть у найпалкішого чоловіка можуть закінчитися сили й прагнення. Сьогодні він не прийшов і невідомо чи прийде завтра, – закінчила вона, скоса подивившись на подругу. Утім, тільки сама Ліра знала, що її слова – це просто спосіб підштовхнути подругу до головного, дати їй можливість зрозуміти свої почуття.
Якщо не брехати, то Ліра навіть почала звинувачувати себе через те, що розповіла Нілі всю правду про їхню сутичку з Імператором. Можливо, її слова були занадто різкими? Або, можливо, їй варто було трохи пом'якшити правду, не роблячи чоловіка негідником в очах подруги. От тільки, вона лише переказала події минулого, не прикрашаючи і нічого не додаючи.
Ніла ковтнула і невпевнено подивилася на Ліру, а після зітхнула. Як вона не могла зрозуміти, що саме мала на увазі подруга. Після стількох років дружби вона знала Ліру краще за всіх. Звісно, вона розуміла, що Ліра хоче їй тільки добра, але почавши щось, іноді справді буває складно зупинитися. Але вона не хотіла нічого поганого!
Розуміючи, якими дурними здаються її думки, Ніла згадала все, що відбувалося між нею та Еріоном цього тижня. Заперечувати марно, наполегливість чоловіка вже давно зачепила її серце. Його сповнений обожнюванням погляд, що постійно слідував за нею, був дуже звабливим. У деякі моменти вона ловила себе на думці, що зараз точно не витримає і погодиться на все, що запропонує чоловік. До того ж, між ними був зв'язок, який іноді солодко тягнув усередині, спонукаючи її бути ближчою до дракона.
– Він уже здався... – прошепотіла сумно Ніла, а потім почула гучний галас на вулиці.
Не гаючи ні секунди, Ніла побігла на вулицю і застигла від шоку, дивлячись на дракона, що нестійко приземлився в саду. Деякі квіти були прим'яті через його несподівану посадку, що змусило нервово сіпнутися око феї. Утім, вона відзначила це тільки на периферії свідомості, побачивши, як дракон похитнувся, стоячи на одному місці.
Уважно придивившись і заодно поморщившись від болотного запаху з нотками гнилі, Ніла ледь рота не відкрила від шоку. Дракон був у чомусь незрозумілого болотно-зеленого кольору. Принаймні, до середини свого величезного тіла. Але й це не найголовніше! У його лапі був великий, яскраво червоний із синіми прожилками гриб! Безумовно, дуже отруйний і токсичний.
– Пресвята фея! – шоковано вигукнула Міара, мама Ліри. – Що з ним?
– Це сила кохання, – прошепотіла розчулено молодша фея, притиснувши руки до грудей. – Якщо я зустріну на своєму шляху такого чоловіка, то точно його нікому не віддам.
– Він мій! – повернувшись, холодно видихнула Ніла. – І гриб він приніс для мене!
– Ну, раз твій, тоді й допомагай йому сама, – вирішила старійшини з мутними очима. – Дівчатка, не заважайте і зайдіть у будинок.
Опустивши голови, інші феї неохоче пішли, до останнього кидаючи погляди на дракона. Їм було дуже цікаво, як далі розвиватиметься ця історія кохання. Можна сказати, що своїми діями Імператор насолив усім чоловікам у світі, піднявши вподобання фей до максимального рівня. Тепер жодна фея не хотіла задовольнятися тільки красивими словами, без будь-яких знаків уваги. Якщо чоловік налаштований серйозно, тоді він має довести щирість своїх намірів.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фея - Повелителька часу, Тетяна Барматті», після закриття браузера.