Тетяна Барматті - Фея - Повелителька часу, Тетяна Барматті

– Цього не може бути, – пригнічено видихнула Ніла.

– Тільки так і має бути, – усміхнувся Еріон, ласкаво подивившись на фею.

І, безумовно, в цей момент щастя здобуття вперше в житті Імператор драконів втратив будь-яку пильність, за що й поплатився. Не встиг він висловити своє щастя, як у його обличчя було кинуто порошок отруйних грибів і вже наступної секунди сильний дракон знепритомнів, упавши навзнак.

– Це так дратує, – видихнула в порожнечу Ніла, безпомічно подивившись на дракона, який безвільно лежав біля її ніг. На жаль, вона розуміла, що її життя більше ніколи не буде колишнім. – Нічого, це ще не кінець!