Хелена Хайд - Коли твоє немовля — некромант!, Хелена Хайд

Розділ 23. 3

Бабулька тим часом, щось невиразно мукаючи, байдуже на мене подивилася, і мені навіть здалося, що в її застиглих очах промайнула іскра усвідомленості та впізнання, разом з яким і помітна любов до моєї персони. Але протрималося це не довше за секунду. Після закінчення якої гоблінка видавила на губку крапельку миючого засобу, повільно розмилила його мертвенно-блідими пальцями і почала натирати тарілку, з якої я сьогодні вранці снідала.

Німа сцена мого спостереження тривала кілька секунд. Після цього я зробила кілька кроків назад, зачинила двері на кухню і рвонула в спальню, щоб схопити Клавіка. І вже разом із ним вискочила з квартири… цього разу не забувши перевзутися у вуличні босоніжки.

— Слухай, посидиш із моїм карапузом трошки? — незграбно пробурмотіла я, простягаючи усміхненого синочка Діні, яку він уже за звичкою зустрів, радісно простягаючи ручки до знайомої тітки.

— Да без проблем. А що сталося? Бачу, ти знову трошки... нервова.

— Ага, є трохи, — гукнула я. — Просто зараз та притрушена гоблінка, що мені дошкуляла, миє в мене на кухні посуд з сокирою, що стирчить із черепа.

— Шо-о-о-о? — тільки й спромоглася потягти подруга. Загалом так, воно справді звучало, немов якийсь дикий сюр.

— Сама в шоці, — тяжко зітхнула я. — Там її, схоже, хтось прибив, а Клавік підняв… мабуть вирішив, що мама дуже втомилася, справ домашніх у неї ще багато. І таким чином виступив у ролі «помічника». Сам, мовляв, поки що помити посуд не можу, не доріс... але раз уже поряд трупик валяється — підніму його і накажу!

— Якось ти надто спокійно про це говориш, — нервово загиготіла Діна.

— І то правда. Навіть дивно… Хоча, можливо, я починаю звикати до цього. Або у мене просто дах поїхав, теж варіант, так. Загалом, посидь, будь ласка, з Клавіком, поки я до Арка на роботу збігаю.

— А може, від мене зателефонуєш?

— Мабуть, не треба, — похитала головою я. — До відділку недалеко. Тарифи на телефонний зв'язок чималі. А якщо я почну зараз з ним цю розмову, то навряд чи зможу швидко зупинитись і наговорю тобі чималий рахунок. Та й мені просто не завадить трішки прогулятися після появи такої специфічної прибиральниці у своїй квартирі.

— Ну, дивись, як знаєш, — тяжко зітхнула подруга. Я ж, продовжуючи дивитися на неї оком, що нервово сіпалося, помахала на прощання і спустилася на перший поверх. Звідки вже бадьоро дійшла до місця роботи свого чоловіка, щоб повідомити йому радісну новину. При цьому не особливо поспішала: прикинувши, скільки гоблінці, з її зомбі-темпами, знадобиться часу, щоб перемити весь посуд у раковині, я вирішила не припиняти цей її благородний порив. Нехай хоч щось корисне для мене зробить після всіх пакостей.

 

— Це ти серйозно? — буквально схопився некромант, щойно я, увійшовши до нього, з ходу виклала суть того, що відбувається.

— А по мені хіба не видно? — нервово захихотіла я і, не чекаючи від чоловіка на запрошення, сіла навпроти нього. — Якого взагалі відбувається, Арку? Ти вже боги знають скільки обіцяєш придумати щось, але поки жодних рішень не видав!

— Вибач, я справді над цим працюю, — тяжко зітхнув чоловік, опустившись на свій робочий стілець. — Вже б давно закінчив, але роботи вічно багато — дріб'язкової, але обов'язкової «для галочки», і зазвичай вона забирає багато часу. До того ж тут лабораторія просто ніяка. Але я вже майже вигадав, як це можна буде організувати. Просто повір мені і почекай ще трохи.

— Ой, постараюсь.

— Насправді ці зомбі — не головне, що зараз хвилює, — суворо промовив чоловік, схоже, просто бажаючи змінити тему розмови.

— Та невже?

— Саметак. Спочатку ти помічаєш, що ця баба закидає тебе блошиними прокльонами. Незабаром після цього дізнаєшся, що її найняв якийсь таємничий хрін із гори. А через пару днів після того, як я влаштовую їй обшук, її хтось убиває, схоже, у її власній квартирі! Як на мене, така собі тенденція. І оскільки ми не знаємо, яку роль у цьому гіпотетично могли відвести тобі, краще готуватися до найжорсткішого варіанту можливої оборони.

 

Друзі! Запрошую вас на мою свіженьку-гаряченьку новинку - "Магічна крамничка фенікса"!

Дізнайтесь, як це - переродитись у фентезійному серіалі, який дивилась в минулому житті!

Обов'язково приходьте, буде цікаво!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно