Андрій Верхола - Принцеса трьох світів, Андрій Верхола

5 червня. 
Гаррон. с. Зорецвіт.

Для зустрічі правителі обрали єдиний у Зорецвіті шинок, що був власністю жінки, яка виховувала Катріну. Не зважаючи на те, що зорецвіт не був ні містом, ні багатим селом сам шинок був оздоблений не гірше, ніж найдороскішніші ресторани столиці, та й кухня тут була чудовою.

Для того, щоб гідно зустріти високих гостей, власниця взяла собі в помічники додаткових працівників, серед яких були й батьки Вірраї.

Король Лен особисто зестрів імператорську сім'ю дю Валь в супроводі мисливців. Провів до шинку, зачекав доки всі сядуть за стіл.

Принцесса Антуанета сиділа поряд зі своїм нареченим, про щось перешіптуючись. Серед супутників короля був і професор ле Гас. Перш ніж сісти, Віррая обійняла старого професора.

- Бачу ви таки змогли знайти шлях в Едерон. - Спершу Лен звернувся до мисливців.

- Так, - відповіла Віррая. - Доргарра, та драконна, яку ми врятували біля Хутора Садового, чудово знала той світ, і показала нам де знаходився зруйнований портал. Далі справа техніки, та гадаю, ви розумієте, що для вищого мага - це не проблема.

- Що ж, радий чути, що ви успішно впоралися з черговим завданням. І, я так зрозумів, що наші підозри по те, що Катріна і є зникла принцеса Аріана підтвердилися?

- Цілком. Інакше ми б не знайли так швидко Антуанету.

- Це не правда. - Раптово втрутилася в розмову власниця шинку. - Катріна не принцеса.

- Тоді чому вона нічого не знає про свіїх батьків?

- Тому що я їй не розповідала про них. Я пообіцяла... - Жінка поглянула в очі короля, імператора. Важко зітхнула. - Її мати, моя сестра, жила в той час у столиці. Вона випадково завагітніла, і щоб високопоставлений чиновник, коханкою якого вона була, нічого не дізнався, приїхала сюди. Вона народила Катріну тут. Потім дала мені грошей, але за однієї умови, Катріна ніколи не буде шукати своїх батьків. Тому я й не розповідала.

Король Лен уважно розглядав обличчя жінки.

- Іо. Чому мені при нашій першій зустрічі, це прізвище здалося знайомим? Вашу сестру звали Міріам Іо?

- Так.

Лен голосно розміявся.

- Завжди мріяв про сестру, але й уявити не міг, що вона буде такою язвою...

Катріна, та й всі присутні з подивом дивилися на короля Гарона. Лише відсміявшив, він пояснив, звертаючись більше до Катріни:

- Міріам Іо, була офіційною фавориткою мого батька, Грегора ІV. То ж ти, Катріно, моя сестра.

- Але ж, якщо я не маю родинних зв'язків з родом дю Валь, чому ж тоді спрацював магічний пошук? - Здивовано запитала брюнетка.

- Інферон. - Тихо відповіла Віррая. - Пригадуєш, ми провели обряд єднання крові? Тепер, магічно, ми рідні сестри, а одже й кровні родичі одного з нас, автоматично стають такими для іншого.

- Фіолетові очі - відмінна риса роду дю Валь. - Промовила імператриця, розглядаючи дівчину, що так багато зробила для них у скрутну годину, і яка, як виявилося, її давно втрачена донька. - Аріана теж мала фіолетові очі.

- Ні, це не можливо. Мої батьки. Вони підтвердять... - Віррая знайшла поглядом маму, проте та похитала головою, і відповіла.

- Я не можу мати дітей. І ніколи не могла. Коли ми знайшли тебе в горах, той чоловік вже був мертвий. Допомогти йому ми не могли. Тому забрали тебе до себе, і виховували як власну доньку.

Віррая підійшла до батьків, обійняла.

- Ви завжди будете моїми батьками.

До них підійшов імператор дю Валь. Він встав на одне коліно перед фермерами, поцілував руки матері Вірраї.

- Дакую вам, що ви врятували і виховали мою доньку. Вона стала чудовою людиною. - Потім він повернувся до Вірраю. Уважно подивився на неї.

- Дякую, що врятувала мені життя, доню. Дозволь познайомися з тобою, принцесо Аріано дю Валь.

- Віррая, для мене якось звичніше.

***

Професор ле Гас підвівся зі свого місця. Поглянув на Вірраю. Неподалік сидів писар, готовий записати кожне слово.

- Пробач за офіційний тон, та це істористоричний момент, і все що буде сказано, буде записано на сторінки нашої історії. - Професор подав знак писарю, після чого промовив: - Принцесо Віррая Аріанна  ден Адель дю Валь, що ви плануєте робити тепер, коли дізналися хто ви?

- Я вищий маг, професоре. І мені слід розвиватися саме як магу, а не як правителю імперії. Сидіти на троні - надто нудно. Я вдячна вам, за запрошення в магоенергетику, яке ви мені колись дали. Та мені слід розвиватися саме як вищому магу. І кращого місця доя цього, ніж вища школа мисливців, немає.

Професор кивнув своїй учениці, а потім звернувся до її напарниці.

- Герцогиня Катріна ден Іо, що ви тепер думаєте робити?

- Гадаю, після всіх наших пригод, мене, теж, з радістю приймуть до вищої школи мисливців. До того ж, я не можу залишити свою сестричку на одинці із зубатою нежиттю.

***

Політичні розмови були не цікаві мисливцям, тому, лишень видалася находа, дівчата втекли на вулицю.

- Куди далі помандруємо? - Запитала Катріна.

- Я хочу ближче познайомитися зі своїми батьками та сестрою. Ти зі мною?

- Звіс но ж. Запам'ятай, сестричко, мене так легко не здихатися. І навіть не мрій.

- Але ж і язва ти. Я тобі це вже казала?

- Кілька разів на день. - Дівчата розсміялися. - Що там наша практика?

Віррая викликала книгу, поглянула на рейтинг.

- Відміно.

- То що, продовжуємо сезон полювання, чи нехай інші трохи попрацюють?

- Давай трішки поживемо в своє задоволення. Відпочинемо. Подивимося на інші світи. Але, звісно, якщо трапиться цікавий випадок - візьмемося.

- Знаєш, з нашим щастям ми пригоди знайдемо всюди. То ж, боюся, що відпочинок буде не довгим.
 

Кінець