Андрій Верхола - Принцеса трьох світів, Андрій Верхола

- Тобто, ти вирішила стати нежиттю?

- Лише на короткий час. Та й я не буду нежитю в прямому розумінні цього слова...

- Вірр, тобі мало іклів, які отримала в Інфероні? І так вже на вампіра схожа. Тепер ще й в мракобіси вирішила податися?

- Кать, а у нас є вибір? Чи може ти знаєш якийсь спосіб, як нам таємно потрапити в палац, і все там дослідити?

- Не знаю. - Сумно промовила Катріна. - Та це не означає, що його немає.

- Можливо й є, але ми не маємо часу. Не знаю, та я відчуваю, що в смертельній небезпеці не тільки імператор та його дочка, а й уся імперія... І наш рідний Гарон теж.

- Гаразд, але я буду контролювати процес. Тож розповідай, чого мені слід очікувати…

Тірраc. Імператорський палац.

Охорона палацу була на рівні. Біля кожної шпарини стояли два охоронці з магострілами, прослизнути в палац не було можливості, ні через парадний вхід, ні через ходи для прислуги та охорони. Добре, що хоч фантому не потрібно було дверей, для проникнення всередину, хоча й тут було не все так гладко. Магічний захист палацу теж був на висоті, в чому, фантом створений з духу Вірраї та свідомості Аліель встиг переконатися, необережно сунувшись у вікно. Силовий удар був такої сили, що їх викинуло назад, у рідні тіла. Лише за пів години, коли вщух головний біль, дівчата наважилися знову створити фантом.

Цього разу вони діяли значно обережніше. Перш ніж сунутися у зручну шпарину, перевіряли її на наявність захисних чарів.

Дві години пошуків не дали ніякого результату. Проникнути в палац не міг навіть фантом. Лише ближче до півночі, їм вдалося знайти шпарину, незахищену магією. Ця шпаринка вела в підземелля, де були облаштовані підвали. В цих підвалах тримали вина, інструменти, різний непотріб... Деякі з приміщень підвалу, нещодавно були перетворені на темниці. В них знайшлися й зниклі цілителі, й зниклі посли. Ця знахідка одразу ж прояснила багато чого: вмираючого імператора ніхто не збирався лікувати. Залишилося визначити, хто ж так сильно хоче посісти трон: любляча донечка чи воскреслий братик.

Повештавшись трохи підвалами фантом знайшов відповідь і на це питання. В одній з камер новоствореної в'язниці, знаходилася принцеса Антуанета. Брат Імператора, високий чоловік із короткостриженим світлим волоссям, стояв у камері принцеси:

- Ти повина розуміти, що або зробиш як я скажу, або, на третій день після похорону твого батька, ти, як завжди, втечеш з палацу у місто, і твоє тіло знайдуть у стічній канаві. Це буде така трагедія для імперії...

- Ти не посмієш цього зробити. - Промовила Антуанета.

- Ще й як посмію. Ти собі не уявляєш, на що здатні люди, заради влади...

- Ти чудовисько, дядько...

Далі слухати фантом не став. Тут було все зрозуміло. Потрібно було вияснити, що з імператором, та й скласти детальний план палацу.

Цим дівчата й займалися до самого світанку.