Таня Смолярчук - (не) Колишні, Таня Смолярчук

-Андрію що у вас трапилося з Мар'яною?- коли ми повернулися додому, теща запросила мене на кухню під приводом чаю, але тепер я знаю що це більше схоже на допит..

-В нас все добре, не хвилюйтеся ви так- Мар'яна казала, що в мами проблеми з серцем, навіщо ж навантажувати її нашими справами, тимпаче наскільки я зрозумів Мар'яна також нічого їй не розповіла..

-Моя донька котрий день ходить сама не своя, це вже я мовчу про перші дні після приїзду..і ти кажеш що все добре?Ви щось приховуєте від мене?Андрію не обманюй мене..

-Ну що ви Марино Петрівно, в нас з Мар'яною яу і у більшості сімей виникли недорозуміння, в яких ми повинні самі розібратися, це тільки між нами..

-Андрію не муч її..Якщо передумав одружуватися і не кохаєш то краще відпусти..

-Ніколи!- я покрутив головою з запереченням, ніколи не відмовлюсь від них, якби важко мені не було, але я переборю сам себе- не хвилюйтеся..

Нашу розмову перебив телефонний дзвінок, і я вийшов щоб відповісти.

-Так Сонь!Щось нарила?

-Ну Тихонов, що за слова?Риють свині, а я слідчий..Не нарила а накопала..Але це не телефонна розмова, зможеш під'їхати за двадцять хвилин  адресу я тобі смскою скину.

-Добре, скоро буду!- завершую дзвінок і йду щоб попрощатися з донькою..

-Як вже йдеш?Не дочекаєшся її?

-Іншим разом Маріє Петрівно.Дякую за чай я завтра прийду..

-Ну це ваші справи.Бог з вами- видихнула жінка і закрила за мною двері..

Я розумію, що нашу розмову з Мар'яною доведеться відкласти.Але з іншого боку, якщо Соня знайшла щось дійсно цікаве, то й наша майбутня розмова буде будуватися по іншому..

Через двадцять хвилин я вже був на місці, коли до мене підійшла Соня.

-Привіт..Підросла чи що?- посміхнувся побачивши однокласницю, в школі вона завжди була маленька і хрупка дівчинка, а зараз підросла, ще й каблуки під форму, їй дуже личило, хоч я й зараз вважаю що це не жіноча справа вести розслідування ..

-Та ще й погарнішала- посміхнулася і легенько обійняла мене..- привіт Тихонов..

-Зробимо замовлення, чи спочатку справи?- запитав відкривши меню..

-Ні.Спочатку я розкажу що мені вдалося дізнатися, а потім ми разом будемо грати у Ватсона!

-Добре,- відкладаю меню, і кладу руки на стіл- я весь в увазі..

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно